Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 січня 2021 року
у справі № 855/6/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо підсудності спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії
Фабула справи: кандидат на посаду селищного голови селищної об`єднаної територіальної громади ОСОБА_1 звернувся до апеляційного адміністративного суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), за участю третьої особи - селищної територіальної виборчої комісії, в якому просив:
- визнати протиправними дії ЦВК, що полягають у: незаконному заволодінні першим примірником протоколу селищної територіальної виборчої комісії про результати голосування з виборів селищного голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі; визнанні ОСОБА_2 обраним селищним головою; офіційному оприлюдненню результатів перших виборів селищного голови шляхом опублікування відповідного повідомлення в місцевому друкованому засобі масової інформації;
- визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК "Про визнання ОСОБА_2 обраним селищним головою".
Апеляційний адміністративний суд ухвалою позовну заяву повернув позивачу.
Мотивація апеляційної скарги: представник ОСОБА_1 вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, оскільки лише у відповідності до ст. 268 ВК України оскарження рішень, дій або бездіяльності ЦВК в межах встановлення результатів виборів оскаржуються до Верховного Суду як суду першої інстанції.
Правова позиція Верховного Суду: за загальним визначенням підсудність адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, що містить адміністративно-процесуальні норми, які розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи і між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи.
Правила підсудності у своїй сукупності певним чином встановлюють алгоритм обрання компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення конкретної справи. Правильне визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі.
Процесуальний закон встановлює три різновиди підсудності адміністративних справ: предметну або родову; територіальну або просторову, інстанційну або функціональну.
Як предмет підсудності розуміють сукупність правил, що визначають, чи розмежовують компетенції судів із розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу. Територіальна підсудність - це також сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їх діяльність. Своєю чергою, ця підсудність поділяється на такі її види, як загальну, альтернативну, виключну і за зв'язком справ.
Як інстанційну підсудність належить розуміти правила, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів при розгляді адміністративних справ.
Згідно із ч. 4 чт. 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним.
Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені у ст. 273 КАС України.
Згідно з ч. 3 цієї статті рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
Висновки: до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції відносяться лише справи про оскарження рішень, дій або бездіяльності ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів. Інші ж рішення, дії або бездіяльність ЦВК, зокрема які стосуються організації, підготовки, проведення та процедур, що не пов`язані з встановленням результатів виборів, підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ як суду першої інстанції.
Ключові слова: порядок оскарження рішень ЦВК, правила визначення підсудності справ, інстанційна юрисдикція, процедура оскарження рішень виборчих комісій, компетенція ЦВК, принцип законного суду, правила виключної підсудності, порушення правил підсудності
