Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 червня 2019 року
у справі № 398/3558/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо правових наслідків недійсності заповіту при множинності заповітів
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса міського нотаріального округу про визнання відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину неправомірною та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину.
Позовна заява мотивована тим, що він є спадкоємцем за заповітом від 28 травня 2001 року ОСОБА_2. У встановлений законом строк позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття спадщини. 05 грудня 2013 року до відповідача із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 06 квітня 2010 року звернувся також ОСОБА_3. Приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу відмовилау видачі свідоцтва про право на спадщину. Відмова обгрунтована тим, що існує інший заповіт, який складений пізніше - 06 квітня 2010 року, який рішенням суду визнаний недійсним. Однак, чинність попереднього заповіту на користь позивача це не відновлює. Позивач вважає таку відмову неправомірною, оскільки заповіт на користь ОСОБА_3 судом недійсним не визнавався, цей заповіт є нікчемним у зв`язку з недотриманням порядку його посвідчення.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції (в частині, яка оскаржується) залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до положень частини другої-четвертої статті 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.
З огляду на положення частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин є різновидом недійсного правочину.
ВИСНОВКИ: у цій справі встановлено, що в силу частини першої статті 1257 ЦК України новий заповіт, є нікчемним, оскільки складений в порушення вимог щодо його посвідчення. Доказів визнання зазначеного заповіту недійсним з підстав, передбачених саме статтями 225, 231 ЦК України, які давали б підстави для відновлення попереднього заповіту, тобто заповіту на ім'я позивача, суду не надані, тому підстави для зобов'язання нотаріуса видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом відсутні.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спадкові спори, порядок спадкування за заповітом, оскарження відмови у вчиненні нотаріальних дій, недійсність правочинів, правочини з вадами волі
