Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 травня 2020 року
у справі № 200/11547/19-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо строку звернення до суду з позовом про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а
від 19 березня 2020 року у справі № 140/1757/19
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС про: визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки); визнання протиправними дій щодо направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску за той же період і з тих же підстав протиправними та зобов'язати відповідача утриматися від направлення вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску за той же самий період із тих самих підстав.
Ухвалою окружного адміністративного суду позовну заяву повернуто без розгляду на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що отримавши оспорювану у справі вимогу про сплату боргу з єдиного внеску, позивач звернувся до суду з пропуском 10-денного встановленого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строку. При цьому на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху заявником в установлений судом строк не подано клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням причин поважності його пропущення.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, положення процесуального закону передбачають виняток щодо обрахування загального строку звернення до суду у разі якщо такий встановлений іншими спеціальними законодавчими актами.
Спеціальним законодавчим актом, що визначає строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату єдиного внеску, є саме Закон.
Відповідно до положень абзацу 4 частини четвертої статті 25 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац 5 частини четвертої статті 25 Закону).
За змістом абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
ВИСНОВКИ: встановлений абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону строк для платника податків, протягом якого останній може оскаржити вимогу в судовому порядку у взаємозв'язку із положеннями статті 122 КАС України, становить десять днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура адміністративного оскарження, процедура досудового вирішення спору, строки звернення до суду, порядок справляння ЄСВ, дотримання процесуальних строків
