Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 липня 2022 року
у справі № 910/1801/21
Господарська юрисдикція
Щодо визначення правової природи договору
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 17.01.2019 у справі № 923/241/18
від 21.05.2019 у справі № 925/550/18
від 19.06.2019 у справі № 923/496/18
від 12.08.2021 у справі № 910/7914/20
від 21.10.2021 у справі № 908/3027/20
ФАБУЛА СПРАВИ
ФОП Синиця В.М. звернулася до господарського суду з позовом до ФОП Черкашиної А.В. про стягнення: 250 000,00 грн штрафних санкцій за договором про надання рекламних послуг, 700 000,00 грн упущеної вигоди, 250 000,00 грн завданих матеріальних збитків, 50 000,00 грн. моральної шкоди.
Рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 250 000,00 грн штрафу та 3 750,00 грн витрат зі сплати судового збору. У решті в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду рішення та додаткове рішення зі справи скасовані, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина друга статті 628 ЦК України).
У цій справі судами встановлено, що за умовами Договору виконавець зобов`язався за період проведення розіграшу, зокрема, здійснити збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти (перелік яких буде надано замовником) в кількості не менше 50 000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт. При цьому укладення договору ФОП Синицею В.М. (замовник) з ФОП Черкашиною А.В. (виконавець) пов'язане з укладенням основного договору ФОП Синицею В.М. (виконавець) та ФОП Чучун В.С. (замовник), матеріальним результатом якого визначено збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти в кількості від 50 000 до 55 000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт.
Отже, Договір відповідно до волевиявлення самих учасників спірних правовідносин передбачає, зокрема, досягнення матеріального (індивідуалізованого) результату як наслідок надання рекламних послуг.
За наведених обставин, за своєю правовою природою укладений сторонами спору правочин містить елементи різних договорів. Зміст цього правочину включає в себе як зобов`язання з надання послуг, так і зобов`язання з виконання робіт.
Встановивши обставини невиконання відповідачем зобов'язання, передбаченого Договором зі збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти (перелік яких буде надано замовником) в кількості не менше 50 000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт, враховуючи принцип свободи договору та обов'язковість договору, беручи до уваги те, що ФОП Черкашина А.В. взяла на себе відповідне зобов`язання, проте не виконала його, - місцевий господарський суд дійшов заснованого на законі висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 250 000,00 грн штрафу, передбаченого пунктом 4.2 Договору.
Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, не врахував: принцип свободи договору, те, що Договір передбачає досягнення матеріального результату як наслідок надання рекламних послуг (проте, такий результат не був досягнутий у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору у відповідній частині), а також обов'язковість Договору.
ВИСНОВКИ: правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З'ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення договірного зобов'язання, ознаки договору, кваліфікація договору, господарські санкції
