Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 листопада 2022 року
у справі № 334/7687/21
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку вирішення судом спору про визнання недійсною окремої частини правочину
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус міського нотаріального округу, про визнання недійсними пунктів шлюбного договору.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсними пункти 1.3., 1.5., 1.6. шлюбного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в частині, що стосується нерухомого та іншого майна (рухомого), право на яке підлягає державній реєстрації. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).
Тлумачення вказаної норми свідчить, що під змістом правочину (договору) розуміється сукупність умов. У статті 217 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності окремих частин правочину. Окремою частиною правочину в контексті статті 217 ЦК України є окрема частина змісту правочину (договору), тобто його умова. При цьому, недійсність окремої частини договору не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо буде встановлено, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умов, які визнаються недійсними або є нікчемними.
ВИСНОВКИ: при задоволенні позову про оспорювання окремих умов договору потрібно з'ясувати, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умов, які визнаються недійсними.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: недійсність правочинів, майнові спори подружжя, зміст правочину
