Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 липня 2024 року
у справі № 565/1607/23
Цивільна юрисдикція
Щодо недопустимості забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, виданого судом на виконання рішення суду, яке набрало законної сили
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову. ОСОБА_1 просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання їхніх дітей.
Ухвалою суду першої інстанції заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано. Відмовлено у задоволенні цієї заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Мотивація касаційної скарги: представник ОСОБА_1 - адвокат стверджує, що забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, співвідноситься із позовною вимогою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Правова позиція Верховного Суду: апеляційний суд при скасуванні ухвали суду першої інстанції та відмові у задоволенні заяви про забезпечення позову обґрунтовано вважав, що забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили, є недопустимим. У позовній заяві пред'явлено вимогу про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, стягнених раніше за рішенням суду у іншій справі, яке набрало законної сили та в установленому законом порядку не скасовано. Отже, забезпечення позову шляхом зупинення стягнення заборгованості за аліментами фактично є вирішенням справи без розгляду по суті.
Посилання на безпідставність стягнення заборгованості за аліментами на користь відповідача, що порушує права позивача, а також права його дітей, на користь яких стягуються аліменти, є обставиною, яка підлягає встановленню під час вирішення спору по суті, і не може бути підставою для забезпечення позову.
Зупинення виконання за виконавчим документом застосовується лише у разі розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, та не може застосовуватися як захід забезпечення позову.
Висновки: тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України свідчить, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, стосується випадків, коли стягнення здійснюється на підставі виконавчих документів, які видані уповноваженими органами. Тобто зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не поширюється на випадки оскарження виконавчого документа, виданого судом на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
У ч. 3 ст. 432 ЦПК України законодавець встановив спеціальні забезпечувальні заходи (зупинення виконання за виконавчим документом або заборона приймати виконавчий документ до виконання). Такі забезпечувальні заходи можуть застосовуватися судом, який розглядає заяву про виправлення помилки, допущеної при його оформленні або видачі виконавчого документа, чи про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Ключові слова: підстави забезпечення позову, умови забезпечення позову, стягнення аліментних платежів
