Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 січня 2024 року
у справі № 925/1355/22
Господарська юрисдикція
Щодо необхідності управителю активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі погоджувати свої дії з власником таких активів
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "МТК" звернулось до господарського суду з позовом до АТ "Черкасигаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", про визнання недійсним рішення наглядової ради АТ "Черкасигаз" про проведення позачергових загальних зборів акціонерів.
Позивач вважає, що акції, емітовані АТ "Черкасигаз", які належать на праві власності ТОВ "МТК", були передані в управління ДАТ "Чорноморнафтогаз" на підставі статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон про АРМА), у зв`язку з чим вимога про скликання загальних зборів ДАТ "Чорноморнафтогаз" могла бути направлена відповідачу лише після узгодження відповідних дій із ТОВ "МТК", як це передбачено положенням частини сьомої статті 21 указаного Закону. Позивач вказує, що скликавши на вимогу ДАТ "Чорноморнафтогаз" загальні збори без погодження з вищими органами ТОВ "МТК", наглядова рада АТ "Черкасигаз" визнала за третьою особою право здійснювати повноваження власника цінних паперів, що належать на праві власності позивачу, що порушує право позивача як власника цих акцій на участь в управлінні товариством.
Господарський суд рішенням, яке апеляційний господарський суд залишив без змін постановою, у задоволенні позову відмовив повністю.
ОЦІНКА СУДУ
У розумінні положень Закону про АРМА арешт активів у кримінальному провадженні та одночасне існування виняткових випадків може бути підставою для початку здійснення управління активами управителем у порядку статті 21-1 цього Закону: (1) без здійснення оцінки активів та (2) без передачі в управління визначеним за результатами конкурсу особам за договором, укладеним у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
Водночас стаття 21-1 Закону про АРМА, унормовуючи можливість не дотримуватись порядку, встановленого нормою частини другої статті 21 Закону про АРМА, не містить заборони на укладення договору на управління активами (за умов існування арешту активів та виняткових випадків). Отже укладення договору, який лише має бути укладений відповідно до глави 70 ЦК, не є підставою для висновку про необхідність здійснення управління за таким договором з дотриманням всіх без виключення норм статті 21 цього Закону.
При цьому факт укладення АРМА з управителем договору про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком, не свідчить про те, що зазначені випадки припинили своє існування, що змінився режим управління такими активами і, що на правовідносини сторін щодо управління такими активами не поширюються особливості, визначені статтею 21-1 Закону про АРМА, яка (стаття) безпосередньо унормовує особливості такого управління.
Так, відповідно до абзаців другого, третього підпункту 3 частини сьомої статті 21 Закону про АРМА у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов'язаний погоджувати свої дії з власником таких активів. Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.
При цьому норми статті 21-1 Закону про АРМА не містять обов'язки управителя під час здійснення повноважень власника активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи погоджувати свої дії з власником таких активів.
Відповідно до частини сьомої статті 21-1 Закону про АРМА управитель активами повинен лише забезпечити збереження їх вартості, а також вжити заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру.
З огляду на викладене вище, доводи скаржника про те, що сам факт укладення договору про управління активами свідчить про укладення такого договору на підставі статті 21 Закону про АРМА, та, як наслідок, поширення на спірні правовідносини обмежень з управління активами, визначених абзацом другим підпункту 3 частини сьомої цієї статті, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сторони уклали договір про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком, а у статті 21-1 цього Закону відсутні відповідні (встановлені абзацом другим підпункту 3 частини сьомої статті 21 Закону про АРМА) обов`язки зі здійснення управління активами у вигляді частки у виняткових випадках. Усунення виняткових обставин, за умови, що арешт прийнятих в управління активів не буде скасовано, має мати наслідком припинення сторонами такого договору та укладення іншого договору відповідно до глави 70 ЦК, з дотриманням вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону, а саме: (1) із здійсненням оцінки активів та (2) з передачею в управління визначеним за результатами конкурсу особам за договором, укладеним у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
ВИСНОВКИ: та обставина, що управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 ЦК, про передачу в управління таких активів у зв`язку з винятковим випадком, є підставою для висновку, що на управителя не поширюються обов`язки, передбачені абзацом другим підпункту 3 частини сьомої статті 21 Закону про АРМА щодо необхідності погоджувати свої дії з власником таких активів, оскільки укладення договору не свідчить, що виняткові обставини усунені. Зазначений обов`язок у управителя відсутній в силу нормативного регулювання, передбаченого абзацом другим підпункту 3 частини сьомої статті 21 Закону про АРМА, та унормування статтею 21-1 цього Закону особливостей управляння активами у виняткових випадках.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок управління активами, оскарження рішень загальних зборів, повноваження управителя активами
