Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 березня 2019 року
у справі № 918/361/18[1]
Господарська юрисдикція
Щодо застосування п. 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові
від 11.09.2018 у справі № 916/1461/16
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "ПриватБанк", про звернення стягнення на предмет іпотеки ухвалою господарського суду заяву ТОВ "Приватофис" про відвід судді залишено без розгляду. Застосовано до ТОВ "Приватофис" в особі директора ОСОБА_5 захід процесуального примусу у вигляді попередження щодо зловживання процесуальними правами.
Ухвалою апеляційного господарського суду на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Приватофис" на ухвалу господарського суду відмовлено. Апеляційну скаргу ТОВ "Приватофис" на ухвалу господарського суду повернуто заявнику разом з доданими до неї матеріалами.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.
Статтею 161 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
При цьому у статті 169 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено випадки, в яких суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду, а саме у випадку недотримання вимог частин 1, 2 цієї статті щодо їх форми, змісту та реквізитів.
ВИСНОВКИ: у пункті 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України йдеться про залишення без розгляду заяв, поданих по суті справи, перелік яких наведено у частині 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави залишення заяви без розгляду, предмет апеляційного оскарження, оскарження ухвал суду
