Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 листопада 2024 року
у справі № 918/391/23[1]
Господарська юрисдикція
Щодо наслідків оплати заборгованості з орендної плати після пред'явлення позову про розірвання договору оренди землі з підстави систематичної несплати орендної плати
Фабула справи: прокурор в інтересах держави в особі селищної ради, якій були передані в комунальну власність земельні ділянки, звернувся до суду з позовом про розірвання договорів та повернення земельних ділянок, оскільки ТОВ «Нафтоком ОІЛ» не сплачувало орендну плату в повному обсязі.
Рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, господарський суд відмовив у задоволенні позову.
Мотивація касаційної скарги: прокурор зазначає, що сплата відповідачем усієї суми заборгованості з орендної плати після звернення прокурора із цим позовом до суду не має правового значення для вирішення спору, оскільки у зазначеному випадку йдеться про її систематичну несплату протягом тривалого періоду дії договорів оренди.
Правова позиція Верховного Суду: самий лише факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи сплачена заборгованість після звернення позивача з позовом про розірвання договору.
Сплата орендарем заборгованості з орендної плати має правове значення, якщо до моменту сплати заборгованості орендодавець звернувся з позовом про стягнення такої заборгованості. Водночас подальше погашення заборгованості - невчасно сплаченої орендної плати не спростовує факт несплати орендарем орендної плати та не впливає на можливість пред`явлення і задоволення судом позову про розірвання договору.
У контексті ч. 2 ст. 651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред`явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.
Висновки: погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
Ключові слова: наслідки виникнення заборгованості, припинення орендних правовідносин, прострочення боржника, захист прав орендаря, співвідношення загальних та спеціальних норм, тлумачення терміну “несплата”
