Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 лютого 2025 року
у справі № 686/32122/23
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів з приводу оскарження звільнення директора державного підприємства на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України через скасування допуску до державної таємниці
Фабула справи: ОСОБА_1, який був директором (одноосібним виконавчим органом) державного підприємства, звільнили з роботи за ініціативою роботодавця (АТ «Укроборонпром») через втрату допуску до державної таємниці. На думку позивача, роботодавець спочатку незаконно його відсторонив від роботи, а згодом звільнив без належних підстав. Тому просив суд визнати незаконним це звільнення, поновити на роботі, стягнути середній заробіток за період вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції закрив провадження у справі. Виснував, що спір треба розглядати за правилами господарського судочинства, бо він пов'язаний із управлінням та діяльністю юридичної особи. Апеляційний суд цю ухвалу не підтримав. Вважав, що спір не належить до юрисдикції господарського суду, бо керівник підприємства був звільнений з посади не через припинення повноважень посадової особи, а з іншої підстави - через скасування допуску до державної таємниці.
Мотивація касаційної скарги: АТ «Укроборонпром» заявило, що спір пов'язаний із діяльністю юридичної особи та управлінням нею, і ці корпоративні відносини є визначальними порівняно з трудовими. Тому, на думку скаржника, спір не можна розглядати за правилами цивільного судочинства.
Правова позиція Верховного Суду: трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
Крім підстав, передбачених ст. 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).
Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (ч. 3 ст. 99 ЦК України).
До юрисдикції господарського суду за п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за ч. 3 ст. 99 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень). А за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Також до юрисдикції господарського суду за п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України належать спори у справах за зверненням до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом підприємства і хоче припинити її повноваження керівника, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з цієї посади на підставі ст. 38 КЗпП України.
Висновки: звільнення позивача відбулося на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України через скасування допуску до державної таємниці. З огляду на викладене помилковими є доводи стосовно того, що у спірних правовідносинах визначальними є корпоративні відносини. Незважаючи на те, що АТ «Укроборонпром», видаючи наказ про звільнення з посади керівника підпорядкованого підприємства, здійснює повноваження уповноваженого суб'єкта управління об'єктами державної власності, таке звільнення не зумовлює можливість його оскарження за правилами господарського судочинства. Такий спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Ключові слова: цивільне судочинство, розмежування судової юрисдикції, критерії розмежування, доступ до правосуддя, оскарження незаконного звільнення, правовий статус директора державного підприємства