Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 лютого 2025 року
у справі № 757/29209/22-ц[2]
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про зобов`язання банку звільнити позивача від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків до деокупації території, на якій розташований предмет іпотеки
Фабула справи: позивач отримав у банку іпотечний кредит для придбання квартири у місті Маріуполі. До введення воєнного стану й окупації російською армією цього міста позивач добросовісно виконував обов`язок зі сплати чергових платежів. У березні 2022 року під час бойових дій квартиру знищили. З червня 2022 року банк почав надсилати позивачеві повідомлення про необхідність внесення обов`язкових щомісячних платежів за договором про іпотечний кредит. А у жовтні 2022 року надіслав позивачеві повідомлення-вимогу, згідно з якою той мав сплатити прострочену заборгованість або достроково повернути кредит із нарахованими відсотками та неустойкою. Тому позивач просив суд, зокрема, звільнити його від обов'язку погасити основну суму іпотечного кредиту та нараховані відсотки за цим договором до деокупації міста.
Суди обох інстанцій виснували про обґрунтованість цієї вимоги. Вказали, що квартира, яка є предметом іпотеки, розташована у вказаному місті, яке російська федерація окупувала після укладення договору про іпотечний кредит із позивачем. Тому останній є звільненим від обов'язку сплачувати кредит і відсотки.
Мотивація касаційної скарги: Банк вказує, що за змістом абз. 5 ч. 6 ст. 9-2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1706-VII) положення ч.ч. 1-5 цієї статті (щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов'язань за кредитними договорами) не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, в яких станом на дату початку тимчасової окупації наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами. Позивач відмовився підписати акт перевірки нерухомості від 24 березня 2021 року. Тобто на початок окупації міста Маріуполя у позивача була прострочена заборгованість за договором про іпотечний кредит.
Правова позиція Верховного Суду: поняття «звільнення суб'єкта цивільного права від обов'язку» означає, що цивільний обов`язок припиняється без його виконання, тоді як поняття «звільнення від виконання обов`язку» передбачає, що відповідний обов`язок продовжує існувати, але через певні обставини немає можливості його примусового виконання доти, поки вони існують.
Упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об'єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора. Положення цього пункту не поширюються на об'єкти житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує показники, встановлені ст. 266 ПК України (ч. 6 ст. 15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII)).
Інакше кажучи, виконання особами, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї (незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб), обов'язку погасити основну суму іпотечного кредиту та нараховані відсотки за ним відстрочується на період тимчасової окупації території, на якій розташоване (зареєстроване) іпотечне майно, якщо ця територія зазнала окупації після укладення іпотечного договору. Такі особи не звільнені від зазначеного обов`язку, однак його виконання відстрочується на період тимчасової окупації вказаної території.
Дія приписів ч. 6 ст. 15 Закону № 1207-VII не позбавляє фінансову установу обов'язку облікувати кредитну заборгованість і нараховувати проценти за користування іпотечним кредитом (із урахуванням вимог, визначених, зокрема, ст. 9-2 Закону № 1706-VII, п. 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734-VIII). Однак унеможливлює вчинення такою установою дій зі спонукання боржника до погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих за ним відсотків, а також зі стягнення відповідного боргу до завершення періоду тимчасової окупації території, на якій розташоване (зареєстроване) іпотечне майно.
ВС звертає увагу на те, що у ч. 6 ст. 15 Закону № 1207-VII парламент не передбачив можливість звільнення від виконання обов`язку (відстрочення такого виконання) за відповідною позовною вимогою. Таке звільнення (відстрочення) відбувається в силу вказівки закону та настання відповідних юридичних фактів (тимчасова окупація певної території України; проживання особи на цій території або переміщення з неї; укладення такою особою договору іпотеки для забезпечення виконання її кредитного зобов'язання до моменту тимчасової окупації території, на якій це майно розташоване (зареєстроване); площа відповідного майна не перевищує визначені Податковим кодексом України).
Отже, вимога позивача до банку про зобов`язання звільнити від обов`язку погасити основну суму іпотечного кредиту та нараховані за ним відсотки до деокупації міста Маріуполя не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу як позовна. Наявність у банку визначеного у ч. 6 ст. 15 Закону № 1207-VII обов`язку звільнити позивача від виконання цивільного обов'язку на строк тимчасової окупації території, на якій розташований об'єкт (предмет) іпотеки може бути аргументом позивача у межах ініційованого банком судового спору про стягнення кредитної заборгованості. У такому спорі вказаний аргумент суд має оцінити, врахувавши встановлені обставини справи, та у разі підтвердження сукупності умов, визначених у ч. 6 ст. 15 Закону № 1207-VII, відмовити у задоволенні позову (повністю чи частково).
Висновки: звернення до суду з превентивною позовною вимогою про зобов`язання банку звільнити позивача від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків до деокупації території, на якій розташований (зареєстрований) предмет іпотеки, не відповідає завданню цивільного судочинства, а зазначену позовну вимогу не можна розглядати у судовому порядку.
Ключові слова: захист прав ВПО, підтвердження статусу ВПО, наслідки окупації території, припинення кредитних зобов’язань
