Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 грудня 2024 року
у справі № 903/62/23
Господарська юрисдикція
Щодо тотожності управління активами праву власності
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення 76 775 555,33 грн ухвалою господарського суду частково задоволено скаргу Боржника на рішення Приватного виконавця.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду скасовано в частині задоволення скарги АТ "Волиньгаз" на дії Приватного виконавця та в частині визнання протиправною та скасування постанови Приватного виконавця. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні скарги Боржника на дії Приватного виконавця. Відмовлено у задоволенні скарги Боржника щодо визнання протиправною та скасування постанови Приватного виконавця. В решті ухвалу господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до вимог статті 2 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон № 772-VIII) Національне агентство є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Статті 9, 19 цього ж закону серед функцій Національного агентства визначають управління арештованими в кримінальному провадженні активами, формування та реалізацію державної політики у сфері управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
Стаття 1 Закону № 772-VIII визначає управління активами як діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Після запровадження управління майном, держава в особі Національного агентства набула тимчасово права власника щодо таких корпоративних прав з метою забезпечення збереження активів та збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості.
Такий висновок щодо транспозиції права власності відповідає, зокрема, пункту 8 статті 21 Закону України № 772-VIII, за вимогами якого у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, якими скасовано арешт прийнятих в управління активів та/або скасовано передачу активів в управління Національному агентству, останнє протягом десяти робочих днів повертає їх законному власнику.
Тобто застосована законодавцем юридична конструкція свідчить про те, що під час здійснення процедури управління активами повноваження власника реалізуються саме Національним агентством, а майно і корпоративні права фактично перебувають у його власності та повертаються власнику лише після відповідного рішення прокурора чи суду.
В такий спосіб, з урахуванням вимог пункту 2 частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" Приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження та здійснювати виконавчі дії щодо майна боржника, оскільки частка держави у статутному капіталі, з ураху
ВИСНОВКИ: зміст управління активами є тотожним змісту права власності, наведеному у статті 317 Цивільного кодексу України (власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правова природа права власності, арешт майна боржника, підстави управління майном
