Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 липня 2025 року
у справі № 523/719/23
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів з приводу перебування у трудових відносинах позивача як присяжної
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України про встановлення факту перебування у трудових відносинах та зобов`язання вчинити певні дії.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вважає, що судами обох інстанцій порушено предметну підсудність з причини недослідження доказів і невстановлення дійсних обставин справи. Суди не дослідили характер правовідносин і не встановили наявність публічно-правового спору.
Правова позиція Верховного Суду: у ч. 1 ст. 63 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.
Ст. 68 Закону визначає гарантії прав присяжних, відповідно до змісту якої присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.
За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.
На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов`язків.
Процедуру нарахування, виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному відповідно до статті 68 Закону від 2 червня 2016 року № 1402-VIII визначає Порядок виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді, затверджений Наказом Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198.
Отже, присяжні забезпечує участь народу у здійсненні правосуддя і мають особливий статус, передбачений КУ.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Висновки: у зв'язку з особливим статусом позивачки як присяжної, відповідний спір щодо реалізації нею свого права потрібно розглядати за правилами тієї юрисдикції, яка вирішує спори з приводу проходження публічної служби.
Із урахуванням викладеного спір позивачки в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача внести виправлення в дату початку трудових відносин та надання копії трудового договору з відповідачем є публічно-правовим, а отже, належить до юрисдикції адміністративного суду.
Ключові слова: розмежування судової юрисдикції, межі судових повноважень, захист прав присяжних, підтвердження факту трудових відносин
