Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 жовтня 2025 року
у справі № 120/10972/24[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо обставини, яке не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини, комендатури охорони та обслуговування про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали залишено апеляційну скаргу без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк 5 днів усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору.
Апеляційний адміністративний суд ухвалою повернув апеляційну скаргу скаржника, у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Військової частини залишено без руху з підстав пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження. Крім того, запропоновано апелянту протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження та вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою 77 комендатури охорони та обслуговування на рішення окружного адміністративного суду на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
ОЦІНКА СУДУ
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов?язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
ВИСНОВКИ: невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на перегляд судових рішень, пропуск процесуального строку, обов'язки апелянта
