Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 грудня 2025 року
у справі № 640/26347/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо оцінки відпустки представника позивача як поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено частково.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення окружного адміністративного суду у цій справі повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення окружного адміністративного суду, яка подано повторно, залишено без руху. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом було пропущено строк подання апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_1.
ОЦІНКА СУДУ
Суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, про що постановляється ухвала.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення суддею питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження в конкретній справі залежить від вказаних у клопотанні причин, підтверджених відповідними засобами доказування.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, на які скаржник посилається як на поважні, суд має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав скаржник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.
ВИСНОВКИ: відпустка представника позивача не може розцінюватися як істотна обставина, яка ускладнила своєчасну реалізацію права на звернення до суду з апеляційною скаргою. Дотримання процесуальних строків стороною не може залежати від особистих обставин його представника.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальне представництво, строки перегляду судових рішень, пропуск процесуального строку