Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 грудня 2025 року
у справі № 580/3888/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо проведення перевірки виконавцем під час здійснення виконавчого провадження виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню
Фабула справи: ПАТ «Черкасиобленерго» звернулося з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні щодо накладення арешту на грошові кошти Відокремленого структурного підрозділу «Уманські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго».
За доводами позивача, державний виконавець порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), оскільки не здійснив перевірки виконання боржником судових рішень, чим не дотримався засад справедливості, неупередженості, об'єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено повністю.
Мотивація касаційної скарги: відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України зазначив, що ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII надає державному виконавцю право, а не обов'язок проводити перевірку виконання боржниками судових рішень. 3акон не зобов'язує державного виконавця здійснювати таку перевірку саме на момент прийняття постанови про арешт.
Правова позиція Верховного Суду: положеннями п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Аналіз наведеної норми вказує на те, що в межах здійснення виконавчого провадження законодавець наділяє виконавця повноваженням здійснювати перевірку виконання боржниками рішень, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
Здійснення такої перевірки є правом виконавця, реалізація якого залежить від його розсуду, а не імперативно обов'язковою дією у кожному виконавчому провадженні чи перед кожною процесуальною виконавчою дією.
Крім того, в абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII установлено, що постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Отже, Закон № 1404-VIII установлює чіткі та стислі строки для прийняття виконавцем постанови про арешт майна (коштів) боржника - під час відкриття виконавчого провадження або не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. За цих умов арешт майна (коштів) боржника є процесуальною дією, що має забезпечувальний характер, і вчиняється виконавцем автоматично, без попередньої перевірки стану виконання рішення боржником у розумінні п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII, оскільки застосування цього заходу безпосередньо пов`язане з настанням визначеного юридичного факту (відкриття виконавчого провадження чи виявлення майна).
Законодавець не пов'язує прийняття постанови про арешт майна (коштів) з проведенням перевірки виконавцем стану виконання боржником рішення, яке підлягає примусовому виконанню. Отож відсутність такої перевірки сама собою не свідчить про порушення виконавцем принципів неупередженості, ефективності, своєчасності і повноти вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.
Законодавець визначив механізм отримання виконавцем актуальної інформації щодо стану виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню, в разі їх добровільного повного чи часткового виконання боржниками: оперативне інформування виконавця покладається на сторони виконавчого провадження шляхом обов'язкового повідомлення про вказані обставини.
Настання негативних наслідків для боржника через невиконання покладених на нього Законом обов`язків, зокрема щодо інформування виконавця, не можна розцінювати як результат протиправних дій (бездіяльності) виконавця щодо перевірки виконання боржником рішення під час прийняття постанови про арешт майна (коштів) боржника.
Висновки: проведення перевірки виконавцем під час здійснення виконавчого провадження виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, не має імперативного характеру, а є дискреційним повноваженням виконавця, і, відповідно, не є обов'язковою процесуальною дією в кожному випадку.
Ключові слова: повноваження виконавця, виконання судового рішення, судовий контроль, права боржника
