Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Ухвалою
від 15 січня 2026 року
у справі № 240/14153/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо наслідків подання до суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФ України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ГУ ПФ України звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
ВС відмовив у у відкритті касаційного провадження.
ОЦІНКА СУДУ
Зазначені у касаційній скарзі номери справ та дати ухвалення постанов є вигаданими, а посилання на сформовані висновки - неправдивими.
Такі дії ГУ ПФ України суперечать принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленому у статті 45 КАС України. Це також ставить під сумнів обґрунтованість касаційної скарги в цілому.
Верховний Суд звертає увагу, що характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту (далі - ШІ) та, відповідно, отримання на запит результату у формі "галюцинацій". Згідно з галузевими стандартами України, "галюцинування" визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, пункт 24, 2024 рік).
"Процитовані" ГУ ПФ України висновки суду касаційної інстанції настільки точно відповідають потребам аргументації скаржника, що може вказувати на ймовірний запит до ШІ підібрати відповідну судову практику, яку технологія могла згенерувати, не маючи доступу до реальних баз даних (реєстрів).
Також Верховний Суд звертає увагу на тому, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.
Верховний Суд наголошує на обов'язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).
Відповідно до встановлених етичних стандартів, правник зобов'язаний самостійно перевірити (верифікувати) результати, згенеровані ШІ, шляхом перехресної перевірки з офіційними джерелами - базами законодавства та реєстром судових рішень. Принцип добросовісності вимагає від учасника справи утримуватися від використання результатів роботи ШІ, якщо достовірність джерел перевірити неможливо (Положення про використання технологій штучного інтелекту працівниками Апарату Верховного Суду: затверджене наказом Керівника Апарату Верховного Суду від 08 грудня 2025 року № 117).
Подання до Суду недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду як підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого у статті 45 КАС України, незалежно від способу підготовки цієї інформації.
ВИСНОВКИ: подання до Суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до Суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: обов'язки учасників процесу, правовий режим ШІ, значення штучного інтелекту, вимоги до процесуальних документів
