Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 січня 2026 року
у справі № 420/4892/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо умов, за наявності яких, у нерезидента виникає право на застосування зменшеної ставки податку, передбаченої відповідним міжнародним договором України
Фабула справи: ТОВ «РЕНЕСКО Б.В.» звернулося до суду з позовом до ДПС, ГУ ДКСУ, , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «ІЗТ» та Підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА Україна».
У позові просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Відповідача про відмову у поверненні суми надміру сплаченого податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «РЕНЕСКО Б.В.» суму надміру сплаченого податку на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у загальному розмірі 25 852 999,30 грн шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підприємства з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА Україна» та у розмірі 9 734 597,63 грн шляхом перерахування коштів на банківський рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗТ».
Окружний адміністративний суд рішенням позов задовольнив частково.
Апеляційний адміністративний суд постановою залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Мотивація касаційної скарги: ДПС зазначає, що звільнення від оподаткування або застосування зниженої ставки податку до доходів нерезидента можливе виключно за умови, що такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу та резидентом держави, з якою Україною укладено відповідний міжнародний договір.
Правова позиція Верховного Суду: право на застосування зменшеної ставки податку або звільнення від оподаткування доходів нерезидента, передбачене відповідним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, не є автоматичним і виникає виключно за умови одночасного виконання сукупності чітко визначених законом вимог:
- нерезидент - отримувач доходу повинен бути резидентом тієї держави, з якою Україною укладено чинний міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування;
- нерезидент зобов'язаний надати податковому агенту відповідний документ, який підтверджує його статус податкового резидента відповідної іноземної держави, а саме довідку (або її нотаріально засвідчену копію), оформлену відповідно до вимог статті 103 ПК України. Саме подання такого документа є процесуальною умовою реалізації права на застосування міжнародного договору під час виплати доходу або при вирішенні питання про повернення надміру утриманого податку;
- нерезидент повинен бути бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, тобто особою, яка має право самостійно визначати подальшу економічну долю отриманого доходу, не будучи лише номінальним або транзитним отримувачем. Вимога щодо бенефіціарності доходу є змістовною умовою застосування податкових пільг і покликана запобігти використанню міжнародних договорів у схемах штучного податкового планування.
Висновки: лише за одночасної наявності всіх зазначених умов (підтвердженого податкового резидентства, належного документального підтвердження такого статусу та встановлення факту бенефіціарного володіння доходом) у нерезидента виникає право на застосування зменшеної ставки податку, передбаченої відповідним міжнародним договором України, або на повернення різниці між сумою податку, фактично утриманою за загальною ставкою, та сумою податку, що підлягала сплаті за умовами такого договору.
Ключові слова: економічна сутність операцій, оподаткування доходів нерезидентів, порядок подвійного оподаткування