Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 березня 2026 року
у справі № 280/726/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо публічного характеру судового розгляду
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне територіальне управління юстиції, протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
Учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб тощо.
Водночас зі змісту статей 194, 307 КАС України вбачається, що суд, який призначає справу до розгляду в судове засідання, зобов'язаний повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання.
Своєю чергою, статтею 311 КАС України врегульовано право суду апеляційної інстанції розглянути справу без повідомлення учасників (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Аналіз статті 311 КАС України свідчить, що передумовою для розгляду справи судом є належне сповіщення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи (у сукупності), якщо така справа відповідно до вимог цього Кодексу повинна розглядатися з їхнім повідомленням. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законом.
Крім цього, законодавець визначив виключний перелік обставин, за наявності яких апеляційний суд має право ухвалити рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Такими обставинами є: відсутність клопотань учасників щодо розгляду справи за їх участю; неприбуття учасників у судове засідання; перегляд в апеляційному порядку судового рішення, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Право учасників справи бути належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи.
У межах цієї справи суд апеляційної інстанції не забезпечив належного дотримання зазначених прав скаржників.
Оскільки ця справа розглядалася у суді першої інстанції за правилами загального позовного провадження, повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання є обов'язковим. У цьому разі суд апеляційної інстанції міг провести розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін лише у випадку, якщо учасники справи не прибули у судове засідання, будучи належним чином повідомлені про його проведення, або у разі відсутності від них клопотань про розгляд справи за їхньою участю.
Отже, розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції у спосіб, у який суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження, на думку Верховного Суду, не відповідає принципам адміністративного судочинства. Суд апеляційної інстанції не виконав процесуальну вимогу щодо належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи як передумови для апеляційного перегляду справи по суті.
За таких обставин, Верховний Суд констатує порушення судом апеляційної інстанції обов'язку завчасного і належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи. Це становить безумовну підставу для констатації порушення норм процесуального права, що, у свою чергу, тягне за собою обов'язкове скасування судового рішення.
ВИСНОВКИ: публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: засади адміністративного судочинства, права учасників справи, право на участь у судовому засіданні, підстави скасування судових рішень
