Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 квітня 2026 року
у справі № 320/14498/24[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо імперативного обов'язку суду в разі виявлення факту зловживання позивачем своїми правами, шляхом одночасного подання кількох аналогічних позовів
Фабула справи: Товариство звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Окружний адміністративний суд рішенням позов задовольнив.
Справа переглядалась судами неодноразово.
За результатам нового апеляційного розгляду, апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції та залишив позов без розгляду.
Мотивація касаційної скарги: Товариство вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що дії позивача щодо усунення недоліків у даній справі та подання заяв про залишення без розгляду позову у іншій справі № 320/11725/24 викликані виключно міркуваннями швидкого розгляду його спору, з урахуванням того, що всі залежні від відповідача дії щодо залишення без розгляду позову у справі № 320/11725/24 з метою унеможливлення виникнення обставин, передбачених п.п. 3, 10 ч. 1 ст. 240 КАС України, були вчинені ним завчасно до відкриття провадження у даній справі.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
При цьому, положеннями ча. 1 ст. 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (ч. 2 вказаної статті).
В свою чергу, положеннями КАС України передбачені певні механізми протидії зловживанням процесуальними правами.
Метою таких механізмів є ефективне запобігання умисному затягуванню справ, «позовам - клонам» та іншим маніпуляціям з підсудністю, завідомо необґрунтованим відводам, скаргам та іншим проявам недобросовісного користування учасниками судового процесу своїми процесуальними правами.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів), з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно з положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України встановлено, що суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відтак суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції про відкриття провадження у цій справі є незаконним, оскільки суду першої інстанції було відомо про наявність тотожного позову (копія якого наявна у матеріалах справи), який перебуває на розгляді у цьому ж суді.
Висновки: з аналізу наведених процесуальних норм слідує, що вони спрямовані на недопущення штучного вибору позивачем судді, що буде вирішувати спір по суті, а тому, незалежно від стадії розгляду на якій судом виявлено факт зловживання позивачем своїми правами, шляхом одночасного подання кількох аналогічних позовів КАС України встановлює можливість присікання таких зловживань.
Таким чином, перевірити наявність або відсутність аналогічного (подібного, тотожного) позову і його повернення або відмова у відкритті провадження у справі є імперативним (безальтернативним) обов'язком суду.
Ключові слова: принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами, принципи адміністративного судочинства, тотожність позовних вимог
