Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 липня 2026 року
у справі № 910/268/23[3]
Господарська юрисдикція
Щодо меж апеляційного перегляду судового рішення за пізнішою скаргою особи, яка не брала участі у попередньому апеляційному розгляді
Фабула справи: у 2015 році Національний банк України визнав неплатоспроможним один із найбільших на той час українських банків - Банк "Фінанси та Кредит" і почав процедуру його виведення з ринку (ліквідації).
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), здійснюючи процедуру ліквідації банку, виявив низку сумнівних правочинів, якими банку було завдано збитків. Фонд вважав, що відомий український мільярдер ОСОБА_1, маючи вирішальний вплив на діяльність банку та його керівництво, організував видачу значних кредитів на підконтрольні йому українські підприємства, а також подальше виведення цих кредитних коштів за кордон (на підконтрольні відповідачеві нерезидентні компанії). Фонд стверджував, що від цих операцій ОСОБА_1 отримав пряму майнову вигоду у розмірі 223 119 302,36 доларів США та 18 392 644,00 євро.
Фонд звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування більше 45 млрд грн шкоди (збитків), завданих банку. Одночасно з позовом Фонд також подав заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на корпоративні права/заборонити відчуження корпоративних прав у статутному капіталі низки українських та іноземних юридичних осіб, щодо яких ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником (здійснює опосередковане володіння корпоративними правами). Щодо українських товариств також просив заборонити проведення реєстраційних дій, пов`язаних зі збільшенням статутного капіталу.
Господарський суд ухвалою повністю задовольнив заяву Фонду про забезпечення позову.
Апеляційний господарський суд постановою залишив без змін ухвалу господарського суду.
Мотивація касаційної скарги: Компанія Fevamotinico S.а r.l. зазначає, що судами невірно застосовано статті 137, 139 ГПК та не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.07.2022 у справі №910/4445/21, порушено п.4 ч.3 ст.277 ГПК та не враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.03.2026 у справі №922/5241/21, та аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.10.2023 у справі №922/5120/21, не застосовано ст.25, ч.1 ст.32 Закону "Про міжнародне приватне право", тощо.
Правова позиція Верховного Суду: особливість цього касаційного перегляду зумовлена тим, що законність ухвали суду першої інстанції уже перевіряли апеляційний та касаційний суди за скаргами Команії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), ТОВ "Єристівський ГЗК", ПрАТ "Полтавський ГЗК" і ТОВ "Біланівський ГЗК".
У подальшому апеляційну скаргу Компанії Fevamotinico S.a r.l. було розглянуто за спеціальними правилами ст.272 ГПК.
Ці правила одночасно забезпечують доступ до суду особі, яка не брала участі у попередньому апеляційному розгляді, та забезпечують остаточність раніше здійсненого перегляду.
Відповідно до ст.272 ГПК якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави (ч.1). У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується (ч.2). За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до ст.282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції (ч.3). Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в ч.1 цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (ч.4). Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до ч.1 цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (ч.5).
Право на доступ до суду не означає права на необмежену кількість послідовних переглядів одного і того ж рішення у залежності від кількості осіб, яким адресовано забезпечувальні заходи. Кожна така особа повинна мати реальну можливість викласти власні нові заперечення, але не може вимагати повторної відповіді на питання, які вже остаточно вирішені при попередньому перегляді.
Висновки: за змістом частин 1, 4 та 5 ст.272 ГПК апеляційний суд розглядає пізнішу скаргу лише в межах доводів, які не розглядалися під час попереднього апеляційного перегляду. Доводи, уже розглянуті за скаргою іншої особи, не можуть бути підставою для нового повного перегляду того самого судового акта.
Ключові слова: остаточність судового контролю, повторна скарга, нові заперечення, процесуальна економія, доступ до правосуддя