Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 вересня 2026 року
у справі № 552/672/23[2]
Цивільна юрисдикція
Щодо правових способів коригування процентів за користування кредитом за відсутності імперативного обмеження їх розміру
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням районного суду позовні вимоги ТОВ «Дебт Форс» задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дебт Форс» суму боргу за договором про надання фінансових послуг у розмірі 6 240 грн, із яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 4 800 грн, заборгованість за процентами - 1 440 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дебт Форс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн, а всього - 5 684 грн.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду міста в частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за кредитним договором скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення; позов ТОВ «Дебт Форс» задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дебт Форс» заборгованість за процентами за договором про надання фінансових послуг № 2113342522488 «Стандартний» в розмірі 51 594,72 грн; в іншій частині рішення районного суду міста залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Традиційно в приватному праві виокремлюються дві групи засобів, за допомогою яких здійснюється контроль за тим як сторони формують договірні умови або навіть використовують конструкцію договору в цілому:
- еx ante (з лат. - «заздалегідь», «до події») контроль, спрямований на «коригування» як умов, так і використання конструкції договору, до моменту його укладення. Тобто сторонам заздалегідь відомо про те, які умови не можна включати в договір або/та укладати певні договори. Зазвичай здійснює еx ante контроль законодавець, при конструюванні тих чи інших імперативних приватно-правових норм;
- еx post (з лат. - «після події») контроль стосується натомість ретроспективної перевірки як умов, так і використання конструкції договору, і відбувається після укладення договору. Тобто сторонам заздалегідь не відомо про те, що які умови не можна включати в договір або/та укладати певні договори, оскільки норма містить тільки оціночні категорії, чи еx post контроль відбувається за допомогою принципів приватного права.
Втім при виникненні спорів,як еx ante, так і еx post контроль як за договірними умовами, так і використання договору в цілому, хоча й парламент конструює ті чи інші імперативні приватно-правові норми, здійснює суд.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п'ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка має назву «Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»)
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (абзац 1 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (частина п'ята статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення (частина сьома статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
ВИСНОВКИ: станом на 13 травня 2021 року була відсутня імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит (частина п'ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
За відсутності підстав для застосування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 13 травня 2021 року, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: споживче кредитування, договірне регулювання фінансових послуг, засоби захисту споживача, контроль змісту правочину, приватно-правові способи захисту
