Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 вересня 2026 року
у справі № 320/37150/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо неможливості підтвердження факту утримання вітчимом пасинка і падчерки на підставі посвідчення багатодітної сім`ї
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву від ОСОБА_2 щодо, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суди першої інстанції та апеляційний суд помилково застосували статті 260, 268 Сімейного кодексу України, покладаючи на позивача обов'язок доведення відсутності інших осіб (батька, діда, баби, повнолітніх братів чи сестер), здатних утримувати дітей його дружини та відсутності участі біологічного батька дітей в їх утриманні, хоча відповідно до пункту З частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», право на відстрочку від призову надається особам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, без вимоги виключного утримання чи відсутності інших осіб, здатних утримувати дітей. Таким чином, на переконання скаржника, суди звузили тлумачення терміну «утримання», висунувши додаткові вимоги, які не передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування указаних норм права у подібних правовідносинах.
Переконує, що суди попередніх інстанцій не урахували наявність у позивача посвідчення багатодітної сім'ї, яке підтверджує, на його думку, як спільне проживання усіх чотирьох дітей з позивачем та його дружиною, так і факт їх утримання позивачем.
Правова позиція Верховного Суду: відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач не довів факт утримання дітей своєї дружини. Указали, що у позивача (як вітчима) обов'язок утримання падчерки та пасинка виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.
Суди констатували, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про виконання саме позивачем обов'язку щодо утримання цих неповнолітніх дітей і нездійснення такого обов'язку їх рідним батьком.
Зауважили, що наявність у сім`ї позивача статусу багатодітної не надає права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за відсутності установленого факту утримання саме військовозобов`язаним трьох і більше дітей віком до 18 років.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає таке.
За змістом пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язаний може реалізувати своє право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у разі встановлення факту перебування на утриманні такого військовозобов`язаного трьох і більше дітей віком до 18 років.
Згідно з Додатком 5 до Порядку №560 документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 ЦПК України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
За змістом статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» багатодітна сім`я - сім`я, у якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім`ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Висновки: посвідчення багатодітної сім`ї може підтверджувати, зокрема, те, що подружжя перебуває у зареєстрованому шлюбі, спільно проживає та виховує трьох і більше дітей.
Однак, указаний документ не може бути підтвердженням факту утримання вітчимом пасинка і падчерки.
Ключові слова: мобілізаційні спори, підстави відстрочки від призову, доведення утримання дітей, посвідчення багатодітної сім`ї
