Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 листопада 2026 року
у справі № 909/1117/25[1]
Господарська юрисдикція
Щодо значення відсутності доказів збитків кредитора при зменшенні неустойки
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до господарського суду І з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТГІ Систем" про стягнення 2 791 986,14 грн, з яких 2 016 434,44 грн пені та 775 551,70 грн штрафу за договором про закупівлю послуг.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач всупереч умовам договору несвоєчасно виконав роботи 2-го та 3-го етапів графіка виконання робіт (додаток №3 до договору), у зв`язку з чим позивач відповідно до пункту 10.2 договору нарахував пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт, а також штраф за прострочення понад 30 календарних днів у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Господарський суд рішенням, яке апеляційний господарський суд залишив без змін постановою, позов задовольнив частково, стягнув з ТОВ "ТГІ Систем" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" 1 008 217,22 грн пені, 387 775,85 грн штрафу за договором про закупівлю послуг та 41 879,79 грн судового збору, в решті позову відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Аналіз норм частини першої статті 550 та частини третьої статті 551 ЦК свідчить, що кредитор, вимагаючи стягнення неустойки, не зобов`язаний доводити наявність збитків, тоді як зменшення неустойки, розмір якої встановлено договором або законом, є правом суду, яке він може реалізувати лише за наявності обставин, з якими частина третя статті 551 ЦК пов`язує таке право.
Зменшення неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК є правом суду, яке він реалізує на власний розсуд, який, у свою чергу, обмежений тим, що сторона, яка посилається на підстави для зменшення неустойки, повинна їх довести незалежно від того, прямо передбачені вони законом чи мають індивідуальний характер, а суд має встановити такі підстави та оцінити їх на предмет підтвердженості й обґрунтованості в порядку, передбаченому статтею 86 ГПК. Саме від встановлених у такий спосіб обставин залежать як можливість зменшення неустойки, так і розмір, до якого суд її зменшує.
Клопотання про зменшення неустойки за своєю суттю є запереченням відповідача проти позовних вимог у частині розміру відповідальності, на яке поширюються загальні правила доказування та оцінки доказів, з огляду на що заявник такого клопотання повинен довести обставини, на які він посилається, а суд встановити, які з цих обставин підтверджено доказами, оцінити ці докази разом із запереченнями іншої сторони та навести в рішенні мотивовану оцінку аргументів обох сторін щодо наявності чи відсутності підстав для зменшення неустойки.
Дійшовши висновку про наявність підстав для зменшення неустойки, суд першої інстанції не відобразив у рішенні дослідження доказів, доданих відповідачем до клопотань та позивачем до заперечень, як і не навів мотивів їх врахування або відхилення, хоча стаття 86 ГПК зобов`язує суд мотивувати відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з огляду на що неможливо встановити, які з обставин, наведених відповідачем, суд визнав підтвердженими доказами і якими саме.
Поклавши в основу висновку про зменшення неустойки відсутність у матеріалах справи доказів завдання позивачу збитків і не встановивши підтверджених доказами обставин, на які посилався відповідач, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, фактично поставив можливість стягнення неустойки в повному розмірі в залежність від доведення позивачем обставин, доводити які він не зобов`язаний (частина перша статті 550 ЦК), оскільки обов`язок довести, що порушення зобов`язання не завдало кредитору значних збитків, покладається на відповідача як заявника клопотання про зменшення неустойки.
ВИСНОВКИ: відсутність доказів збитків кредитора може враховуватися лише разом з обставинами, які довів заявник клопотання, і не може їх замінювати. Не змінюють цього й доводи відповідача про компенсаційний характер неустойки та про те, що частина третя статті 551 ЦК не вимагає одночасної наявності двох умов для її зменшення, адже і в такому разі обставини, які є підставою для зменшення неустойки, має довести заявник клопотання, а суд встановити їх на підставі доказі
КЛЮЧОВІ СЛОВА: зменшення неустойки, правила оцінки доказів, порушення грошового зобов'язання