Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 листопада 2026 року
у справі № 200/5744/23[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо оцінки судом дати оформлення довідки про участь у заходах оборони при вирішенні питання про надання статусу учасника бойових дій
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини (далі - ВЧ НОМЕР_1) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1, яка полягає у неподанні на розгляд комісії ВЧ НОМЕР_2 документів стосовно ОСОБА_1, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 внести зміни у пункт 1.1. наказу командира ВЧ НОМЕР_1, доповнивши його змістом про неотримання ОСОБА_1 додаткової відпустки учасника бойових дій за 2022 рік та компенсації замість неї.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовлено у задоволені позову.
ОЦІНКА СУДУ
Постановою № 413 встановлено порядок вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій: зокрема, командир (начальник) військової частини, органу чи підрозділу у місячний строк із дня участі особи у виконанні бойових (службових) завдань подає необхідні документи до відповідної комісії, а комісія протягом місяця з дня їх надходження приймає відповідне рішення.
Посилання відповідача на можливість самостійного звернення військовослужбовця до відповідної комісії у разі невиконання командиром зазначеного обов'язку не звільняє останнього від необхідності своєчасного подання документів.
Суди попередніх інстанцій обмежилися констатацією того, що довідка про безпосередню участь позивача у відповідних заходах від 02.02.2023 № 488 видана ВЧ НОМЕР_8 лише у 2023 році та містить посилання на бойове розпорядження від 18.12.2022 № 547/дск, яке відсутнє в матеріалах справи, зробивши на цій підставі висновок про непідтвердження його участі в бойових діях у період з 25.10.2022 по 18.12.2022.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що обов'язок щодо подання необхідних документів покладався на відповідача, а його несвоєчасне виконання стало підставою для звернення позивача до суду.
Також саме відповідач здійснював ведення обліку службової діяльності, видавав відповідні накази, фіксував виконання завдань та оформлював довідку про безпосередню участь позивача у відповідних заходах, а отже, необхідні для її підтвердження документи перебували у його розпорядженні.
Суди попередніх інстанцій не дали відповіді на головне питання, з якого власне й виник спір, що спонукав позивача звернутися із зазначеними вимогами до суду.
Суди попередніх інстанцій мали встановити не лише дату оформлення відповідачем відповідної довідки та відсутність у матеріалах справи бойового розпорядження, а передусім обставини фактичної участі позивача у відповідний період, наявність документів, які це підтверджують, момент виникнення у нього права на набуття статусу учасника бойових дій та те, чи призвела бездіяльність відповідача до несвоєчасного оформлення цього статусу і, як наслідок, до неможливості реалізації позивачем передбачених законом соціальних гарантій у 2022 році.
ВИСНОВКИ: сама по собі дата оформлення довідки не може свідчити про відсутність у позивача передбачених законом підстав для отримання статусу учасника бойових дій та має оцінюватися з урахуванням її змісту і документів, на підставі яких її оформлено.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист соціальних прав, права військовослужбовців, УБД