Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 березня 2019 року
у справі № 200/15135/14-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів, у яких позовні вимоги звернені до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, заявлені до 15 грудня 2017 року
Фабула справи: ПАТ «АктаБанк» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Композит-СТК», ТОВ «Метгазсервіс», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Композит-СТК» уклали кредитний договір, за умовами якого Банк надав позичальнику грошові кошти у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних у строки, передбачені цим договором.
ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Композит-СТК» уклали додаткові угоди до зазначеного кредитного договору, у яких збільшували розмір кредитної лінії, процентів за користування кредитними коштами та кінцевий строк погашення кредиту, з урахуванням яких кредитну лінію збільшено, процентну ставку за користування кредитними коштами - до 14,5 % річних.
ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_3 уклали договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед кредитором за належне виконання позичальником зобов'язань, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору, а також усіх додатків та додаткових угод, що будуть укладені до нього, у тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших платежів та умов. ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність із ТОВ «Композит-СТК» перед ПАТ «АктаБанк» за виконання позичальником умов основного зобов'язання всім належним йому майном та грошовими коштами.
Аналогічні договори поруки ПАТ «АктаБанк» уклало з ОСОБА_4 та ТОВ «Метгазсервіс».
Внаслідок порушення позичальником умов кредитного договору утворилася заборгованість у розмірі 4 549 503,34 доларів США, що еквівалентно 60 806 086,62 грн, із яких: заборгованість за строковим кредитом - 3 576 250,00 доларів США, що еквівалентно 47 798 133,34 грн; заборгованість за простроченим кредитом - 605 000,00 доларів США, що еквівалентно 8 086 087,57 грн; строкова заборгованість за процентами - 47 949,05 доларів США, що еквівалентно 640 859,86 грн; прострочена заборгованість за процентами - 274 660,88 доларів США, що еквівалентно 3 670 961,86 грн; пеня - 45 643,41 доларів США, що еквівалентно 610 043,98 грн.
Заочним рішенням суду першої інстанції позов ПАТ «АктаБанк» задоволено.
Рішенням апеляційного суду апеляційні скарги ТОВ «Композит-СТК», ОСОБА_4 задоволено частково: заочне рішення суду першої інстанції скасовано, позов ПАТ «АктаБанк» задоволено частково. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «АктаБанк» заборгованість за кредитним договором. Провадження у справі у частині позовних вимог ПАТ «АктаБанк» до ТОВ «Композит-СТК», ТОВ «Метгазсервіс» закрито.
Мотивація касаційної скарги: ПАТ «АктаБанк» вказує, що апеляційний суд помилково закрив провадження у справі у частині позовних вимог до юридичних осіб, оскільки позовні вимоги взаємопов'язані між собою і не можуть розглядатися за правилами різних видів судочинства, так як порука є забезпеченням основного зобов'язання, а тому такі вимоги підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
Правова позиція Верховного Суду: вирішення за правилами господарського судочинства такого спору в частині позовних вимог до боржника та одного з поручителів, які є юридичними особами, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до двох інших поручителів, які є фізичними особами та кожен з них несе солідарну з боржником відповідальність, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об'єктивності з'ясування обставин справи, що випливає, зокрема, зі змісту частини четвертої ст. 10 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій), оскільки дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності.
Висновки: апеляційний суд помилково закрив провадження у справі у частині позовних вимог до юридичних осіб - боржника за основним зобов'язанням та одного з поручителів, так як порука є похідною від основного зобов'язання, позовні вимоги взаємопов'язані між собою і не можуть розглядатися за правилами різних видів судочинства.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, заявлені до 15 грудня 2017 року, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов'язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.
Аналогічні висновки неодноразово викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2018 року № 14-40цс18, від 21 березня 2018 року № 14-41цс18, від 25 квітня 2018 року № 14-74цс18, від 20 червня 2018 року № 14-224цс18, від 12 вересня 2018 року № 14-269цс18, і підстав для відступу від них не вбачається.
Ключові слова: цивільне судочинство, цивільна юрисдикція, акцесорне зобов’язання, забезпечення виконання зобов’язання