Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 серпня 2019 року
у справі № 620/3951/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо можливості застосування пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України до об`єктів нерухомого майна, що використовуються не як об’єкт промисловості
Фабула справи: ТОВ «Монофіламент» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби (далі - ГУ ДФС).
На обґрунтування позовних вимог Товариство посилалося, зокрема на те, що воно є промисловим підприємством і всі будівлі та споруди, які складають майновий комплекс заводу, відносяться до будівель промисловості. Збільшення відповідачем суми грошового зобов`язання позивачу за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» на 3995936,08 грн є протиправним, оскільки така нерухомість не є об`єктом оподаткування відповідно до абзацу «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
Окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив. Апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, адміністративний позов задовольнив.
Мотивація касаційної скарги: ГУ ДФС вказує, що суд апеляційної інстанції помилково визнав промисловим підприємством Товариство, яке використовує у власній господарській діяльності будівлі промисловості і основний дохід отримує від продажу запасів і необоротних активів, а також надання в оренду власного нерухомого майна та обладнання. Таким чином, на думку, контролюючого органу, ТОВ «Монофіламент» здійснює комерційну, а не промислову діяльність.
Правова позиція Верховного Суду: спірним у цій справі є питання можливості застосування пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України щодо спірних об`єктів нерухомого майна, що належать позивачу.
Відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 цього Кодексу не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що її застосування можливе у разі коли власник об`єкта (будівлі промисловості) фактично використовує цю будівлю як об`єкт промисловості у виробництві, а не в інших цілях.
Висновки: оскільки позивач не використовує спірні приміщення як об`єкт промисловості (для виготовлення промислової продукції), то пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України на нього не поширюється.
Ключові слова: податкові відносини, база оподаткування, об’єкт оподаткування
