І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н ЯКОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Рішення Конституційного Суду Україниу справі за конституційним поданням 49 народних
депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положення частини другої статті 12
Закону України "Про місцеві державні адміністрації"
(справа про поєднання посади в місцевій державній
адміністрації з мандатом депутата місцевої ради)
м. Київ, 4 грудня 2001 року Справа N 1-42/2001N 16-рп/2001
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий, Вознюка Володимира Денисовича, Євграфова Павла Борисовича, Іващенка Володимира Івановича, Козюбри Миколи Івановича, Корнієнка Миколи Івановича, Костицького Михайла Васильовича, Малинникової Людмили Федорівни, Мироненка Олександра Миколайовича, Німченка Василя Івановича, Розенка Віталія Івановича, Савенка Миколи Дмитровича, Селівона Миколи Федосовича, Тимченка Івана Артемовича, Чубар Людмили Пантеліївни, Шаповала Володимира Миколайовича - суддя-доповідач, Яценка Станіслава Сергійовича,
за участю представника суб'єкта права на конституційне
подання Задорожнього Олександра Вікторовича - народного депутата
України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової
політики; представників Верховної Ради України Селіванова Анатолія
Олександровича - Постійного представника Верховної Ради України в
Конституційному Суді України, Фесенка Євгена Володимировича -
головного наукового консультанта Відділу зв'язків з органами
правосуддя Апарату Верховної Ради України; Носова Владислава
Васильовича - Постійного представника Президента України в
Конституційному Суді України,
розглянув на пленарному засіданні справу за поданням 49
народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (конституційності) положення частини другої статті
12 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від
9 квітня 1999 року N 586-XIV ( 586-14 ).
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР )
стало зазначене подання щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (конституційності) положення частини другої статті
12 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ),
за яким голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники,
керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів
місцевих державних адміністрацій не можуть мати представницький
мандат депутата місцевої ради.
Підставою для розгляду справи згідно зі статтями 71, 82
Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність спору
стосовно конституційності зазначеного положення частини другої
статті 12 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Заслухавши суддю-доповідача Шаповала В.М., пояснення
Задорожнього О.В., Селіванова А.О., Фесенка Є.В, Носова В.В. та
дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - народні депутати
України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням
визнати неконституційним положення частини другої статті 12 Закону
України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня
1999 року N 586-XIV ( 586-14 ) стосовно заборони головам місцевих
державних адміністрацій, їх заступникам, керівникам управлінь,
відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних
адміністрацій мати представницький мандат депутата місцевої ради,
таким, що "обмежує гарантоване статтею 38 Конституції України
( 254к/96-ВР ) конституційне право громадян вільно обирати і бути
обраними до органів державної влади та органів місцевого
самоврядування".
Голова Верховної Ради України вважає, що оспорюване положення
частини другої статті 12 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації" відповідає Конституції України, оскільки заборона
головам місцевих державних адміністрацій, їх заступникам,
керівникам управлінь, відділів, інших структурних підрозділів
місцевих державних адміністрацій мати представницький мандат
депутата місцевої ради не обмежує і не порушує конституційних прав
і свобод людини і громадянина.
Президент України в цілому підтримав позицію суб'єкта права
на конституційне подання щодо неконституційності зазначеного
положення частини другої статті 12 Закону України "Про місцеві
державні адміністрації".
2. Конституційний Суд України, вирішуючи порушені в
конституційному поданні питання, виходив з того, що відповідно до
частини другої статті 8 Конституції України "закони та інші
нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України
і повинні відповідати їй".
Частиною другою статті 12 Закону України "Про місцеві
державні адміністрації" встановлено, зокрема, що голови місцевих
державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь,
відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних
адміністрацій не можуть бути народними депутатами України або мати
інший представницький мандат.
Конституційний Суд України в Рішенні від 6 липня 1999 року
N 7-рп/99 ( v007p710-99 ) (справа про сумісництво посад народного
депутата України і міського голови) визначив, що термін
"представницький мандат" обов'язково пов'язаний з обранням особи
на посаду, зокрема депутатом сільської, селищної, міської,
районної у місті, районної, обласної ради.
Передбачене частиною першою статті 38 Конституції України
право громадянина "бути обраними до органів державної влади та
органів місцевого самоврядування" (пасивне виборче право) не можна
тлумачити буквально, оскільки йому не відповідає обов'язок
виборців голосувати "за" і обрати конкретного громадянина. Це по
суті є правом при дотриманні необхідних умов балотуватися на
виборах, зокрема, депутатів місцевих рад. Заборони балотуватися
стаття 12 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" не
містить.
Тим самим право бути обраним не тотожне праву мати
відповідний представницький мандат, яке набуває громадянин,
обраний за результатами голосування на виборах: саме він має право
отримати мандат або відмовитися від нього.
З урахуванням викладеного Конституційний Суд України дійшов
висновку, що зазначене у конституційному поданні положення частини
другої статті 12 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації", за яким голови місцевих державних адміністрацій,
їх заступники, керівники управлінь, відділів, інших структурних
підрозділів місцевих державних адміністрацій не можуть "мати інший
представницький мандат", не обмежує передбаченого частиною першою
статті 38 Конституції України права громадян бути обраними до
органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
3. Конституційний Суд України вважає, що положення частини
другої статті 12 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації", згідно з яким посадові особи місцевих державних
адміністрацій не можуть бути народними депутатами України або мати
інший представницький мандат, містить вимогу несумісності.
Передбачена Конституцією України вимога несумісності
насамперед пов'язана з інститутом представницького мандата. В
частині другій статті 78 Конституції України встановлено, що
народні депутати України не можуть мати інший представницький
мандат чи бути на державній службі. Інший представницький мандат
не може мати Президент України (частина четверта статті 103
Конституції України). Не можуть мати представницький мандат
професійні судді (частина друга статті 127 Конституції України).
Вирішуючи питання щодо несумісності представницького мандата
депутата місцевої ради, Конституційний Суд України в Рішенні від
13 травня 1998 року N 6-рп/98 ( v006p710-98 ) (справа щодо статусу
депутатів рад) дійшов висновку, що передбачений Конституцією
України перелік осіб, статус яких має відповідати вимозі
несумісності, є вичерпним, і визнав такими, що не відповідають
Конституції України (є неконституційними), положення частини
першої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих Рад
народних депутатів" ( 3949-12 ), за якими депутат місцевої ради не
може бути головою місцевої державної адміністрації, його
заступником, керівником її структурного підрозділу, прокурором.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України також зазначив, що
депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної,
обласної ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу
виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюється дія
Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може
поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою
сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської,
селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у
місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на
постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.
З названого Рішення Конституційного Суду України випливає, що
Конституція України не забороняє головам місцевих державних
адміністрацій, їх заступникам, керівникам управлінь, відділів,
інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій
бути обраними до представницького органу місцевого самоврядування
і мати представницький мандат депутата сільської, селищної,
міської, районної у місті, районної чи обласної ради.
4. Частиною першою статті 120 Конституції України встановлено
обмеження щодо права керівників центральних та місцевих органів
виконавчої влади на сумісництво: вони не мають права суміщати свою
службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової
та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу
чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання
прибутку. Про несумісність, пов'язану з представницьким мандатом,
зокрема мандатом депутата місцевої ради, не йдеться.
Разом з тим на громадян, що займають посади голів місцевих
державних адміністрацій, їх заступників, керівників управлінь,
відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних
адміністрацій, поширюються й інші обмеження, які у передбачених
Конституцією України випадках встановлюються законом. Так,
відповідно до частини другої статті 42 Конституції України
обмежується законом підприємницька діяльність депутатів, посадових
і службових осіб органів державної влади та органів місцевого
самоврядування. Але можливість обмеження законом права цих осіб
бути обраними і мати представницький мандат депутата місцевої ради
Конституцією України не передбачена.
Отже, положення частини другої статті 12 Закону України "Про
місцеві державні адміністрації", яким передбачена заборона
громадянам, що займають посади голів місцевих державних
адміністрацій, їх заступників, керівників управлінь, відділів,
інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій,
мати представницький мандат депутата місцевої ради має бути
визнане неконституційним, оскільки це положення виходить за межі,
визначені частиною першою статті 120 Конституції України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 147, 150, 152
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 63, 67, 69 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України
( 254к/96-ВР ) (є неконституційним), положення частини другої
статті 12 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від
9 квітня 1999 року N 586-XIV ( 586-14 ), за яким голови місцевих
державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь,
відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних
адміністрацій не можуть "мати інший представницький мандат".
2. Положення частини другої статті 12 Закону України "Про
місцеві державні адміністрації", що визнане неконституційним,
втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України
цього Рішення.
3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскарженим.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
{ Окрема думка судді Євграфова П.Б. ( na16d710-01 ) стосовно
Рішення }
