І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н ЯКОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Рішення Конституційного Суду Україниу справі за конституційним поданням
Верховної Ради Автономної Республіки
Крим щодо відповідності Конституції
України (конституційності) положень
частини сьомої статті 3 Закону
України "Про вибори депутатів
Верховної Ради Автономної
Республіки Крим"
(справа про вибори депутатів
Верховної Ради Автономної
Республіки Крим)
м. Київ Справа N 1-8/2003
17 квітня 2003 року
N 9-рп/2003
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий, Вознюка Володимира Денисовича, Іващенка Володимира Івановича Костицького Михайла Васильовича, Малинникової Людмили Федорівни, Мироненка Олександра Миколайовича, Німченка Василя Івановича, Пшеничного Валерія Григоровича, Розенка Віталія Івановича, Савенка Миколи Дмитровича, Скоморохи Віктора Єгоровича, Тимченка Івана Артемовича, Тихого Володимира Павловича, Ткачука Павла Миколайовича, Чубар Людмили Пантеліївни, Шаповала Володимира Миколайовича - суддя-доповідач,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним
поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо
відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )
(конституційності) положень частини сьомої статті 3 Закону України
"Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим"
від 12 лютого 1998 року N 118/98-ВР ( 118/98-ВР ) (Відомості
Верховної Ради України, 1998 р., N 6-7, ст. 24; 2001 р., N 9,
ст. 38).
Приводом для розгляду справи відповідно до статті 39 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) стало
конституційне подання Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Підставою для розгляду справи згідно зі статтями 71, 82
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є
наявність спірних питань щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (конституційності) положень частини сьомої статті 3
Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим" ( 118/98-ВР ).
Заслухавши суддю-доповідача Шаповала В.М. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Верховна Рада
Автономної Республіки Крим - звернувся до Конституційного Суду
України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) положень
частини сьомої статті 3 Закону України "Про вибори депутатів
Верховної Ради Автономної Республіки Крим" ( 118/98-ВР ) (далі -
Закон), за якими військовослужбовці Збройних Сил, Прикордонних
військ, Управління державної охорони, військ Цивільної оборони,
Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів
України військових формувань, крім тих осіб, які проходять
строкову військову або альтернативну (невійськову) службу, особи
рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України,
судді і прокурори, а також державні службовці можуть бути
зареєстровані кандидатами в депутати, якщо на момент реєстрації
вони подадуть до окружної виборчої комісії особисте зобов'язання
про припинення виконання службових повноважень на період виборчої
кампанії.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим вважає, що зазначені
положення частини сьомої статті 3 Закону порушують принцип
рівності конституційних прав і свобод громадян, закріплений
частиною першою статті 24 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Голова Верховної Ради України в листі до Конституційного Суду
України зазначив, що конституційне подання треба вважати
обґрунтованим, а положення частини сьомої статті 3 Закону такими,
що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Президент України також вбачає достатньо підстав для визнання
положень частини сьомої статті 3 Закону неконституційними.
2. Конституційний Суд України, вирішуючи порушене в
конституційному поданні питання, виходить з того, що у статті 71
Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлено засади (принципи)
виборчого права України: вибори до органів державної влади та
органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на
основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом
таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення,
а пунктом 20 частини першої статті 92 Конституції України
( 254к/96-ВР ) передбачено, що організація і порядок проведення
виборів визначаються виключно законами України.
На реалізацію цих конституційних положень Верховна Рада
України прийняла названий Закон, за яким депутати представницького
органу територіальної автономії обираються громадянами України, що
постійно проживають в Автономній Республіці Крим, на основі
загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного
голосування (стаття 1). У Законі також визначено, що депутатом
Верховної Ради Автономної Республіки Крим може бути обраний
громадянин України, що постійно проживає в Україні протягом
останніх п'яти років, який має право голосу, на день виборів досяг
вісімнадцяти років (частина п'ята статті 3).
Проте в частині сьомій статті 3 Закону для певних категорій
громадян, порівняно з іншими громадянами, встановлено обмеження
для набуття права балотуватися на виборах депутатів Верховної Ради
Автономної Республіки Крим.
3. Визначене частиною першою статті 38 Конституції України
( 254к/96-ВР ) право громадян України, зокрема, бути обраними до
органів державної влади та органів місцевого самоврядування за
своїм змістом, як наголошено в Рішенні Конституційного Суду
України від 4 грудня 2001 року N 16-рп/2001 ( v016p710-01 ), "по
суті є правом при дотриманні необхідних умов балотуватися на
виборах". За смислом частини першої статті 24 Конституції України
( 254к/96-ВР ), у цьому праві, як і в інших конституційних правах
і свободах, громадяни є рівними.
Правова позиція Конституційного Суду України щодо
неприпустимості обмежень конституційного права громадян
балотуватися на виборах сформульована у Рішенні Конституційного
Суду України від 26 лютого 1998 року N 1-рп/98 ( v001p710-98 ). У
цьому Рішенні, зокрема, визнана такою, що не відповідає
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційною), частина
сьома статті 3 Закону України "Про вибори народних депутатів
України" ( 2766-14 ), яка тотожна з оспорюваною частиною сьомою
статті 3 Закону. При цьому Конституційний Суд України зазначив:
"Оскільки вибори народних депутатів України є вільними і
відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого
права (частина перша статті 38, частина перша статті 71, стаття 76
Конституції України), звільнення кандидата у народні депутати
України на період виборчої кампанії від виконання обов'язків за
місцем роботи є його правом, а не обов'язком".
Отже, встановлення частиною сьомою статті 3 Закону обмежень
щодо реалізації певними категоріями громадян права балотуватися на
виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є
порушенням вимоги, сформульованої у частині першій статті 24
Конституції України ( 254к/96-ВР ), відповідно до якої громадяни
мають рівні конституційні права і свободи.
На основі викладеного та керуючись статтями 147, 150, 152
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 61, 63, 65, 73
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України
( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), положення частини сьомої
статті 3 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради
Автономної Республіки Крим" ( 118/98-ВР ), за якими
"військовослужбовці Збройних Сил, Прикордонних військ, Управління
державної охорони, військ Цивільної оборони, Служби безпеки
України, інших утворених відповідно до законів України військових
формувань, крім тих осіб, які проходять строкову військову або
альтернативну (невійськову) службу, особи рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ України, судді і
прокурори, а також державні службовці можуть бути зареєстровані
кандидатами в депутати, якщо на момент реєстрації вони подадуть до
окружної виборчої комісії особисте зобов'язання про припинення
виконання службових повноважень на період виборчої кампанії".
2. Положення частини сьомої статті 3 Закону України "Про
вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим"
( 118/98-ВР ), визнані неконституційними, втрачають чинність з дня
ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскарженим.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
