КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 10 серпня 2004 р. N 1017
Київ
Про затвердження Порядку проведення органамидержавної контрольно-ревізійної служби аудиту
ефективності виконання бюджетних програм
З метою запровадження контролю за ефективним використанням
коштів державного та місцевих бюджетів Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
Затвердити Порядок проведення органами державної
контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання
бюджетних програм (додається).
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 34
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 10 серпня 2004 р. N 1017
ПОРЯДОКпроведення органами державної контрольно-ревізійної
служби аудиту ефективності виконання бюджетних програм
1. Цей Порядок визначає механізм здійснення органами
державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності
виконання бюджетних програм.
Аудит ефективності - це форма контролю, яка спрямована на
визначення ефективності використання бюджетних коштів для
реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому
перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення
обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання
коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання
бюджетних програм.
2. Дія Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно
від організаційно-правової форми і форми власності та на суб'єктів
підприємницької діяльності - фізичних осіб, які беруть участь у
виконанні бюджетних програм (далі - учасники бюджетного процесу).
3. Основними завданнями аудиту ефективності є:
оцінка виконання результативних показників бюджетних програм;
оцінка ефективності виконання бюджетних програм;
виявлення упущень і недоліків організаційного,
нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають
своєчасній, повній і якісній реалізації запланованих цілей;
визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на
реалізацію запланованих цілей;
розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення
ефективності використання бюджетних коштів.
4. Аудит ефективності проводиться шляхом аналізу:
нормативно-правових актів, розрахунків та обґрунтувань,
методичних документів, видань і публікацій щодо напряму діяльності
в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит
ефективності;
результатів раніше здійснених контролюючими органами
контрольних заходів;
показників статистичної, фінансової та оперативної звітності;
даних порівняння фактично досягнутих результативних
показників виконання бюджетних програм із запланованими в динаміці
за кілька років, а також з вітчизняним і зарубіжним досвідом за
напрямом діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої
проводиться аудит ефективності, тощо;
даних інтерв'ювання, анкетування, опитування громадян і
збирання інформації від юридичних осіб.
5. Аудит ефективності проводиться органами державної
контрольно-ревізійної служби за планами, які складаються та
затверджуються у визначеному законодавством порядку.
6. Перед початком аудиту ефективності головному розпоряднику
бюджетних коштів надсилається повідомлення про його проведення.
7. Збирання необхідних даних може проводитися як за
місцезнаходженням учасника бюджетного процесу, так і за письмовим
зверненням до нього органів державної контрольно-ревізійної
служби.
Для збирання даних за місцезнаходженням учасника бюджетного
процесу посадовій особі органу державної контрольно-ревізійної
служби видається посвідчення встановленого зразка, підписане
керівником відповідного підрозділу державної контрольно-ревізійної
служби або його заступником та скріплене печаткою цього
підрозділу.
Посадова особа органу державної контрольно-ревізійної служби
зобов'язана пред'явити керівнику учасника бюджетного процесу
посвідчення на право проведення аудиту ефективності та на його
прохання розписатися в журналі відвідування учасника бюджетного
процесу.
8. До проведення аудиту ефективності можуть залучатися в
установленому порядку працівники органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
9. Висновки щодо ефективності виконання бюджетних програм
робляться за результативними показниками, визначеними в паспорті
бюджетної програми.
У разі недостатності або відсутності чітко визначених
результативних показників органом державної контрольно-ревізійної
служби разом з головним розпорядником бюджетних коштів та/або
відповідальним виконавцем бюджетної програми визначаються найбільш
важливі звітні дані про надані послуги, виконані роботи,
реалізовані продукти або фінансові результати, які можуть
характеризувати стан реалізації цілей бюджетної програми.
10. На основі зібраних даних висуваються гіпотези
(припущення) щодо причин виникнення проблем, недосконалості певних
позицій у виконанні бюджетних програм, які в подальшому
підтверджуються чи спростовуються під час проведення аудиту
ефективності.
11. На підставі підтверджених гіпотез (припущень) робляться
висновки щодо причин недосягнення запланованих (максимальних)
цілей. Висновки є основою для розроблення пропозицій щодо шляхів
(форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних
коштів у процесі виконання бюджетних програм.
12. Результати роботи відображаються в аудиторському звіті,
який складається у порядку та за формою, визначеними ГоловКРУ. У
звіті відображаються недосконалість певних позицій у виконанні
бюджетних програм, їх вплив на реалізацію запланованих
(максимальних) цілей та обґрунтовані пропозиції щодо шляхів (форм,
засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів у
процесі виконання бюджетних програм.
13. Аудиторський звіт передається головному розпоряднику
бюджетних коштів та/або відповідальному виконавцю бюджетної
програми, а також у разі потреби Мінфіну для ознайомлення та
надання зауважень і пропозицій.
Інформація щодо врахування зауважень та пропозицій вноситься
до аудиторського звіту.
14. Аудиторський звіт надсилається Верховній Раді України,
Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України,
Мінфіну, відповідним органам державної влади, які причетні до
виконання бюджетних програм, головному розпоряднику бюджетних
коштів, а також заінтересованим науковцям, закладам освіти,
підприємствам, установам та організаціям.
15. Публічність і прозорість діяльності органів державної
контрольно-ревізійної служби забезпечується через налагодження
зв'язків з громадськістю шляхом використання таких форм донесення
інформації, як:
випуск і поширення інформаційних та довідкових збірників,
бюлетенів, оглядів, прес-релізів, експрес-інформації;
проведення прес-конференцій, брифінгів для представників
засобів масової інформації;
проведення тематичних теле- і радіопередач;
розміщення аудиторських звітів на веб-сторінках органів
державної контрольно-ревізійної служби в Інтернеті;
інші форми, що не суперечать законодавству.
16. Орган державної контрольно-ревізійної служби проводить
моніторинг стану реалізації відображених ним в аудиторському звіті
пропозицій.
Головний розпорядник бюджетних коштів та/або відповідальний
виконавець бюджетної програми щокварталу інформує орган державної
контрольно-ревізійної служби про стан реалізації пропозицій.
17. Учасники бюджетного процесу за ненадання інформації або
надання недостовірної та неповної інформації для проведення аудиту
ефективності несуть відповідальність згідно з законодавством.
