Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм
{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 968 від 07.09.2011, № 950 від 14.12.2016}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 361 від 25.03.2006
№ 968 від 07.09.2011
№ 1067 від 21.11.2012
№ 950 від 14.12.2016}
З метою запровадження контролю за ефективним використанням коштів державного та місцевих бюджетів Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм (додається).
{Постановляюча частина із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 361 від 25.03.2006, № 968 від 07.09.2011, № 950 від 14.12.2016}
ПОРЯДОК
проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм
{Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 361 від 25.03.2006, № 968 від 07.09.2011, № 950 від 14.12.2016}
{У тексті Порядку слова "орган державної контрольно-ревізійної служби" у всіх відмінках і формах числа замінено словами "Держфінінспекція, її територіальний орган" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 968 від 07.09.2011}
{У тексті Порядку слова "Держфінінспекція, її територіальний орган" у всіх відмінках і формах числа замінено словами "Держаудитслужба, її міжрегіональний територіальний орган" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ № 950 від 14.12.2016}
1. Цей Порядок визначає механізм здійснення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм (далі - аудит ефективності).
{Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 361 від 25.03.2006}
Аудит ефективності - це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.
{Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 361 від 25.03.2006}
2. Дія Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми і форми власності та на суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які беруть участь у виконанні бюджетних програм (далі - учасники бюджетного процесу).
3. Основними завданнями аудиту ефективності є:
оцінка виконання результативних показників бюджетних програм;
оцінка ефективності виконання бюджетних програм;
виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасній, повній і якісній реалізації запланованих цілей;
визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на реалізацію запланованих цілей;
розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів.
4. Аудит ефективності проводиться шляхом аналізу:
нормативно-правових актів, розрахунків та обґрунтувань, методичних документів, видань і публікацій щодо напряму діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит ефективності;
результатів раніше здійснених контролюючими органами контрольних заходів;
показників статистичної, фінансової та оперативної звітності;
даних порівняння фактично досягнутих результативних показників виконання бюджетних програм із запланованими в динаміці за кілька років, а також з вітчизняним і зарубіжним досвідом за напрямом діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит ефективності, тощо;
даних інтерв'ювання, анкетування, опитування громадян і збирання інформації від юридичних осіб.
5. Аудит ефективності проводиться Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами за планами, які складаються та затверджуються у визначеному законодавством порядку.
6. Перед початком аудиту ефективності головному розпоряднику бюджетних коштів надсилається повідомлення про його проведення.
7. Збирання необхідних даних може проводитися як за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу, так і за письмовим зверненням до нього Держаудитслужби, її міжрегіональних територіальних органів.
Для збирання даних за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу посадовій особі Держаудитслужби, її міжрегіональних територіальних органів видається направлення встановленого зразка, підписане керівником Держаудитслужби, її міжрегіонального територіального органу або його заступником та скріплене печаткою.
{Абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 968 від 07.09.2011, № 1067 від 21.11.2012}
Посадова особа Держаудитслужби, її міжрегіональних територіальних органів зобов'язана пред'явити керівнику учасника бюджетного процесу направлення на право проведення аудиту ефективності та на його прохання розписатися в журналі відвідування учасника бюджетного процесу.
{Абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1067 від 21.11.2012}
8. До проведення аудиту ефективності можуть залучатися в установленому порядку працівники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
9. Висновки щодо ефективності виконання бюджетних програм робляться за результативними показниками, визначеними в паспорті бюджетної програми.
У разі недостатності або відсутності чітко визначених результативних показників Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами разом з головним розпорядником бюджетних коштів та/або відповідальним виконавцем бюджетної програми визначаються найбільш важливі звітні дані про надані послуги, виконані роботи, реалізовані продукти або фінансові результати, які можуть характеризувати стан реалізації цілей бюджетної програми.
10. На основі зібраних даних висуваються гіпотези (припущення) щодо причин виникнення проблем, недосконалості певних позицій у виконанні бюджетних програм, які в подальшому підтверджуються чи спростовуються під час проведення аудиту ефективності.
11. На підставі підтверджених гіпотез (припущень) робляться висновки щодо причин недосягнення запланованих (максимальних) цілей. Висновки є основою для розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання бюджетних програм.
12. Результати роботи відображаються в аудиторському звіті, який складається у порядку та за формою, визначеними Держаудитслужбою. У звіті відображаються недосконалість певних позицій у виконанні бюджетних програм, їх вплив на реалізацію запланованих (максимальних) цілей та обґрунтовані пропозиції щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання бюджетних програм.
{Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 968 від 07.09.2011, № 950 від 14.12.2016}
13. Аудиторський звіт передається головному розпоряднику бюджетних коштів та/або відповідальному виконавцю бюджетної програми, а також у разі потреби Мінфіну для ознайомлення та надання зауважень і пропозицій.
Інформація щодо врахування зауважень та пропозицій вноситься до аудиторського звіту.
14. Аудиторський звіт надсилається Верховній Раді України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Мінфіну, відповідним органам державної влади, які причетні до виконання бюджетних програм, головному розпоряднику бюджетних коштів, а також заінтересованим науковцям, закладам освіти, підприємствам, установам та організаціям.
15. Публічність і прозорість діяльності Держаудитслужби, її міжрегіональних територіальних органів забезпечується через налагодження зв'язків з громадськістю шляхом використання таких форм донесення інформації, як:
випуск і поширення інформаційних та довідкових збірників, бюлетенів, оглядів, прес-релізів, експрес-інформації;
проведення прес-конференцій, брифінгів для представників засобів масової інформації;
проведення тематичних теле- і радіопередач;
розміщення аудиторських звітів на веб-сторінках Держаудитслужби, її міжрегіональних територіальних органів в Інтернеті;
інші форми, що не суперечать законодавству.
16. Держаудитслужба, її міжрегіональний територіальний орган проводить моніторинг стану реалізації відображених ним в аудиторському звіті пропозицій.
Головний розпорядник бюджетних коштів та/або відповідальний виконавець бюджетної програми щокварталу інформує Держаудитслужбу, її міжрегіональний територіальний орган про стан реалізації пропозицій.
17. Учасники бюджетного процесу за ненадання інформації або надання недостовірної та неповної інформації для проведення аудиту ефективності несуть відповідальність згідно з законодавством.
