ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ
{ Конституційне провадження у справі за конституційнимподанням Президента припинено згідно з
Ухвалою Конституційного Суду
N 2-уп/2010 ( va02u710-10 ) від 13.01.2010 }
З мотивів невідповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )
Указом Президента України від 8 вересня 2009 року N 717
( 717/2009 ) "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів
України від 26 серпня 2009 року N 895" згідно з пунктом 15 частини
першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) зупинено дію
постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року N 895
( 895-2009-п ) "Про врегулювання деяких питань адміністрування
податку на прибуток".
У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої
статті 106, статті 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статей
13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) звертаюсь до Конституційного Суду України для
вирішення питання про конституційність названої постанови
Кабінету Міністрів України ( 895-2009-п ), опублікованої в газеті
"Урядовий кур'єр" від 1 вересня 2009 року N 158.
Пунктом 1 постанови N 895 ( 895-2009-п ) Кабінет Міністрів
України встановив, що під час формування показників податкової
звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року віднесення
до складу валових витрат сум від'ємного значення об'єкта
оподаткування податком на прибуток, отриманого від перерахунку
заборгованості в іноземній валюті відповідно до підпункту 7.3.3
пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ), є виправданим для платників цього
податку лише стосовно погашеної платником податку заборгованості в
іноземній валюті (абзац перший) ( 895-2009-п ); у такому ж порядку
враховуються у складі валових витрат суми від'ємного значення
об'єкта оподаткування податком на прибуток, отримані від
перерахунку іноземної валюти, яка обліковується на банківських
рахунках платника податку або у його касі (абзац другий)
( 895-2009-п ).
У зв'язку з цим пунктом 2 цієї постанови ( 895-2009-п )
Державній податковій адміністрації України доручено у разі відмови
платника податку на прибуток здійснювати уточнення у податковій
звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року сум
від'ємного значення об'єкта оподаткування, сформованого за рахунок
перерахунку непогашеної заборгованості в іноземній валюті,
провести протягом місяця з дня надходження такої звітності
перевірку достовірності визначення сум податкового зобов'язання з
податку на прибуток за цей період, а також провести роз'яснювальну
роботу серед платників податку на прибуток щодо застосування
зазначеної постанови ( 895-2009-п ).
Названа постанова Кабінету Міністрів України ( 895-2009-п )
не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ), виходячи з
такого.
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) проголошено, що система
оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами
України (пункт 1 частини другої статті 92) ( 254к/96-ВР ); кожен
зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом (частина перша статті 67) ( 254к/96-ВР ).
Таким чином, Конституцією України ( 254к/96-ВР ) закріплено
принцип законодавчого визначення видів податків і зборів, порядку
і розмірів їх стягнення, оскільки лише в разі встановлення їх
законом у платника податків виникає зобов'язання щодо сплати
відповідних податків і зборів.
На цьому наголошував і Конституційний Суд України у низці
своїх рішень. Так, у пункті 3 мотивувальної частини Рішення
Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року N 3-рп/2001
( v003p710-01 ) у справі про податки відзначено, що "за
Конституцією України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори
в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67); система
оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами
України (пункт 1 частини другої статті 92); прийняття законів
належить до повноважень парламенту - Верховної Ради України
(пункт 3 частини першої статті 85) як єдиного законодавчого органу
в Україні (стаття 75)". У Рішенні від 24 березня 2005 року
N 2-рп/2005 ( v002p710-05 ) у справі про податкову заставу
Конституційний Суд України наголосив, що "встановлення системи
оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є
виключно прерогативою закону" (абзац четвертий підпункту 4.1
пункту 4 мотивувальної частини Рішення) ( v002p710-05 ).
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України,
висловленою в Рішенні від 1 квітня 2008 року N 4-рп/2008
( v004p710-08 ) у справі про Регламент Верховної Ради України
( 547-17 ), "у частині першій статті 92 Основного Закону України
( 254к/96-ВР ) закріплений принцип пріоритету (верховенства)
закону в системі інших нормативно-правових актів, за допомогою
якого здійснюється правове регулювання найважливіших суспільних
відносин. Перелік питань, що мають регулюватися виключно законами
України, передбачений цією нормою, має імперативний характер, а це
означає, що всі рішення щодо них повинні прийматися у формі
закону".
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 14 Закону України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) податок на прибуток
підприємств належить до загальнодержавних податків і зборів
(обов'язкових платежів).
Отже, конституційні приписи щодо обов'язковості закріплення у
законі порядку сплати податків і зборів поширюються і на податок
на прибуток підприємств.
Згідно з правовою позицією єдиного органу конституційної
юрисдикції в Україні, висловленою у Рішенні від 23 червня
2009 року N 15-рп/2009 ( v015p710-09 ) у справі про тимчасову
надбавку до діючих ставок ввізного мита, загальновизнаними
елементами правового механізму регулювання податків і зборів
(обов'язкових платежів) є суб'єкт або платник податку, об'єкт
оподаткування, одиниця оподаткування, джерело сплати податку,
податкова ставка, податковий період, строки та порядок сплати
податку, податкова квота, податкові пільги.
Платники податку на прибуток підприємств, об'єкт
оподаткування (прибуток, який визначається шляхом зменшення суми
скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових
витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань), порядок
врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах
наступних податкових періодів, порядок оподаткування операцій
особливого виду, ставка податку та порядок ведення податкового
обліку визначені Законом України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ).
Підпунктом 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 цього Закону
( 334/94-ВР ) врегульовано питання порядку оподаткування і сплати
податку на прибуток з операцій в іноземній валюті, що є елементом
правового механізму регулювання податку на прибуток. Зокрема, цим
підпунктом встановлено, що непогашена протягом звітного періоду
заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно
проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним
валютним курсом Національного банку України, що діяв на такий
день, а платники податку повинні визначити прибуток або збиток від
операції з умовного продажу (погашення) заборгованості (її
частини), вираженої в іноземній валюті. При цьому прибуток,
отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи
платника податку - кредитора та валові витрати платника податку -
дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку,
збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові
доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом
якого відбувся такий продаж (погашення).
Однак Кабінет Міністрів України вищеназваним актом
( 895-2009-п ) приписав відносити на валові витрати збитки за
такими операціями лише стосовно погашеної заборгованості в
іноземній валюті.
Отже, видавши постанову N 895 ( 895-2009-п ), Кабінет
Міністрів України змінив установлений Законом України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) порядок
оподаткування податком на прибуток операцій із розрахунками в
іноземній валюті, що має наслідком збільшення сум податку, які
сплачуватимуться платниками цього податку до державного бюджету.
Вважаю, що, змінивши постановою N 895 ( 895-2009-п ) порядок
сплати цього податку до державного бюджету, Уряд України не тільки
прийняв рішення, що суперечить Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), але й порушив зазначені вище
конституційні приписи, за якими кожен зобов'язаний сплачувати
податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом
(частина перша статті 67 Конституції України) ( 254к/96-ВР ),
система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно
законами України (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції
України) ( 254к/96-ВР ), а також норми статті 75, пункту 3 частини
першої статті 85, статті 91 Конституції України ( 254к/96-ВР ), за
якими прийняття законів належить до виключних повноважень
парламенту - Верховної Ради України як єдиного законодавчого
органу в Україні.
З цього приводу Конституційний Суд України у Рішенні від 5
квітня 2001 року N 3-рп/2001 ( v003p710-01 ) у справі про податки
відзначив, що "ставки, механізм справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть
встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім
законів про оподаткування, повноваженнями з прийняття яких і
наділено лише Верховну Раду України". Крім того, згідно з правовою
позицією Конституційного Суду України, висловленою ним у Рішенні
від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 ( v015p710-00 ) у справі про
порядок виконання рішень Конституційного Суду України, "Верховна
Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття
75 Конституції України) ( 254к/96-ВР ). Це означає, що право
приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не
здійснюється безпосередньо народом (статті 5, 38, 69, 72
Конституції України) ( 254к/96-ВР ), належить виключно Верховній
Раді України (пункт З частини першої статті 85 Конституції
України) ( 254к/96-ВР ) і не може передаватись іншим органам чи
посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти
приймаються на основі Конституції України ( 254к/96-ВР ) і повинні
відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України)"
( 254к/96-ВР ). У цьому ж Рішенні ( v015p710-00 ) Конституційний
Суд України також наголошував на неможливості зміни закону шляхом
прийняття підзаконного правового акта.
Слід також зауважити, що Основний Закон ( 254к/96-ВР )
держави уповноважує Уряд України забезпечувати проведення
податкової політики (пункт 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ),
відповідне повноваження передбачено для Кабінету Міністрів України
і Законом України "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 ).
Однак при цьому Законом не передбачено право Уряду визначати
елементи правового механізму регулювання податків і зборів (пункт
6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від
23 червня 2009 року N 15-рп/2009 ( v015p710-09 ) у справі про
тимчасову надбавку до діючих ставок ввізного мита).
У зв'язку з наведеним вважаю, що, видавши постанову, яка не
відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ), Кабінет Міністрів
України порушив також інші вимоги Основного Закону держави
( 254к/96-ВР ), а саме: частини другої статті 8, за якими
Конституція України ( 254к/96-ВР ) має найвищу юридичну силу,
закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі
Конституції України ( 254к/96-ВР ) і повинні відповідати їй;
частини другої статті 6 та частини другої статті 19, які
зобов'язують органи виконавчої влади здійснювати свої повноваження
у встановлених Конституцією ( 254к/96-ВР ) межах та діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; частини третьої
статті 113, за якою Кабінет Міністрів України у своїй діяльності
керується, зокрема, Конституцією України ( 254к/96-ВР ); частини
першої статті 117, за якою Кабінет Міністрів України видає
постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.
Ураховуючи викладене, прошу Конституційний Суд України
розглянути питання щодо відповідності статтям 6, 8, 19, 67, 75,
85, 91, 92, 113, 116 та 117 Конституції України ( 254к/96-ВР )
(конституційності) постанови Кабінету Міністрів України від
26 серпня 2009 року N 895 ( 895-2009-п ) "Про врегулювання деяких
питань адміністрування податку на прибуток".
Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням
уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України -
Представника Президента України у Конституційному Суді України
М. Ставнійчук.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 8 вересня 2009 року
{ Джерело - Офіційне Інтернет-представництво Президента України }
