КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 22 жовтня 2008 р. N 935
Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМN 282 ( 282-2017-п ) від 26.04.2017 }
Про організацію державного контролюза ефективним (раціональним) використанням
паливно-енергетичних ресурсів
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМN 585 ( 585-2009-п ) від 10.06.2009
N 874 ( 874-2015-п ) від 21.10.2015
N 239 ( 239-2017-п ) від 10.03.2017 }
Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні
засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності" ( 877-16 ) та статті 26 Закону України "Про
енергозбереження" ( 74/94-ВР ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
Затвердити:
{ Абзац другий постановляючої частини втратив чинність на
підставі Постанови КМ N 239 ( 239-2017-п ) від 10.03.2017 }
критерії, за якими визначається ступінь ризику від
провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та
енергозбереження, згідно з додатком.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 37
{ Порядок здійснення державного контролю за ефективним
(раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів втратив
чинність на підставі Постанови КМ N 239 ( 239-2017-п ) від
10.03.2017 }
Додатокдо постанови Кабінету Міністрів України
від 22 жовтня 2008 р. N 935
КРИТЕРІЇ,за якими визначається ступінь ризику від провадження
господарської діяльності у сфері енергоефективності
та енергозбереження
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від
провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та
енергозбереження, є:
річний обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів;
належність підприємства до переліку таких, що мають
стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
включення підприємства до графіка переведення підприємств на
резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період;
внесення підприємства до Державного реєстру підприємств,
установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та
використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних
проектів;
належність до об'єктів у сфері теплопостачання,
електропостачання, газопостачання, водопостачання та
водовідведення;
належність до бюджетних установ.
2. Установлюються три ступені ризику - високий, середній та
незначний.
3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику
відносяться:
підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних
ресурсів від 10 тис. тонн умовного палива і більше;
підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і
безпеки держави та включені до відповідного переліку;
підприємства, включені до графіка переведення підприємств на
резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період;
підприємства, внесені до Державного реєстру підприємств,
установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та
використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних
проектів;
об'єкти у сфері теплопостачання, електропостачання,
газопостачання, водопостачання та водовідведення.
4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику
відносяться:
підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних
ресурсів від 1 до 10 тис. тонн умовного палива;
бюджетні установи.
5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику
відносяться підприємства з річним обсягом споживання
паливно-енергетичних ресурсів до 1 тис. тонн умовного палива.
6. Планова перевірка суб'єктів господарювання проводиться
посадовими особами Державної інспекції з енергозбереження та її
територіальних органів з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три
роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на
п'ять років.
