КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 22 жовтня 2008 р. N 935
Київ
Про організацію державного контролюза ефективним (раціональним) використанням
паливно-енергетичних ресурсів
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 585 ( 585-2009-п ) від 10.06.2009 }
Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні
засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності" ( 877-16 ) та статті 26 Закону України "Про
енергозбереження" ( 74/94-ВР ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
Затвердити:
Порядок здійснення державного контролю за ефективним
(раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, що
додається;
критерії, за якими визначається ступінь ризику від
провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та
енергозбереження, згідно з додатком.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 37
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 22 жовтня 2008 р. N 935
ПОРЯДОКздійснення державного контролю за ефективним
(раціональним) використанням
паливно-енергетичних ресурсів
1. Цей Порядок визначає процедуру проведення Державною
інспекцією з енергозбереження (далі - Інспекція) та її
територіальними органами перевірки ефективного (раціонального)
використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх
неефективного (нераціонального) використання на підприємствах, в
установах та організаціях (далі - юридична особа).
2. Планова перевірка стану ефективного (раціонального)
використання паливно-енергетичних ресурсів проводиться Інспекцією
та її територіальними органами згідно з річним планом-графіком.
Перевірка окремих структурних виробничих підрозділів чи філій
юридичної особи може проводитися за окремим графіком за їх
місцезнаходженням із складенням акта за кожним об'єктом.
3. Результати перевірки оформляються актом, а у разі
виявлення факту неефективного (нераціонального) використання
паливно-енергетичних ресурсів або порушення законодавства у сфері
енергозбереження видається припис. { Абзац перший пункту 3 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 585 ( 585-2009-п ) від
10.06.2009 }
Зазначені документи складаються у двох примірниках, один з
яких видається керівникові юридичної особи, а другий залишається в
Інспекції чи її територіальному органі.
Форма акта та припису затверджується НАЕР.
4. Розрахунок обсягів неефективного (нераціонального)
використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники
нормативних значень їх витрат, що встановлені стандартами, а у
разі відсутності стандартів - нормами питомих витрат палива та
енергії або нормативами витрат паливно-енергетичних ресурсів,
проводиться у перерахунку на річне споживання, крім випадків, що
підтверджені документально, за період від дня настання до їх
виявлення, але не більш як за один рік від дня порушення таким
суб'єктом установлених актами законодавства правил, згідно з
методиками визначення та розрахунку втрат (перевитрат)
паливно-енергетичних ресурсів, які затверджуються НАЕР в
установленому порядку. Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 585
( 585-2009-п ) від 10.06.2009 }
5. Стан виконання припису перевіряється безпосередньо
інспектором за місцезнаходженням юридичної особи не пізніше ніж
протягом п'ятнадцяти днів після закінчення строку його виконання.
За результатами складається акт перевірки виконання припису.
6. У разі невиконання вимог припису керівникові юридичної
особи видається повторний припис, у якому зазначаються невиконані
вимоги та встановлюється новий строк їх виконання, який не повинен
перевищувати двох місяців. Акт перевірки виконання припису та
повторний припис складаються у двох примірниках, один з яких
видається керівникові юридичної особи.
У разі невиконання повторного припису матеріали перевірки у
п'ятиденний строк передаються органам прокуратури.
7. Службові особи несуть персональну відповідальність за
невиконання або несвоєчасне виконання вимог припису згідно із
законодавством у сфері енергоефективності та енергозбереження.
8. У разі прийняття рішення про застосування економічних
санкцій, передбачених Законом України "Про енергозбереження"
( 74/94-ВР ), та за наявності підстав для їх застосування,
визначених зазначеним Законом ( 74/94-ВР ), видається постанова,
яка підписується начальником Інспекції або уповноваженим ним
керівником її територіального органу.
9. Постанова складається у двох примірниках, один з яких
залишається в Інспекції чи її територіальному органі, а другий у
п'ятиденний строк видається керівникові або уповноваженому
представнику юридичної особи під розписку чи надсилається
рекомендованим листом.
Форма постанови затверджується НАЕР.
10. Постанову може бути оскаржено в порядку, установленому
Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю)
у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ).
11. Юридична особа повинна сплатити кошти в обсязі,
визначеному постановою, не пізніше ніж протягом тридцяти днів
після її надходження, а у разі оскарження - не пізніше ніж
протягом п'ятнадцяти днів після прийняття рішення про залишення
скарги без задоволення.
12. Юридична особа зобов'язана у п'ятиденний строк після
внесення платежу письмово повідомити Інспекцію чи її
територіальний орган про сплату коштів та подати копію платіжного
доручення.
13. Постанова вважається такою, що виконана, після
надходження інформації про зарахування коштів.
14. У разі несплати коштів у зазначений строк їх сума
стягується в судовому порядку.
15. Про застосування економічних санкцій та результати
перевірок Інспекція щокварталу до 20 числа наступного місяця
подає Голові НАЕР узагальнений звіт.
Додатокдо постанови Кабінету Міністрів України
від 22 жовтня 2008 р. N 935
КРИТЕРІЇ,за якими визначається ступінь ризику від провадження
господарської діяльності у сфері енергоефективності
та енергозбереження
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від
провадження господарської діяльності у сфері енергоефективності та
енергозбереження, є:
річний обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів;
належність підприємства до переліку таких, що мають
стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
включення підприємства до графіка переведення підприємств на
резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період;
внесення підприємства до Державного реєстру підприємств,
установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та
використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних
проектів;
належність до об'єктів у сфері теплопостачання,
електропостачання, газопостачання, водопостачання та
водовідведення;
належність до бюджетних установ.
2. Установлюються три ступені ризику - високий, середній та
незначний.
3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику
відносяться:
підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних
ресурсів від 10 тис. тонн умовного палива і більше;
підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і
безпеки держави та включені до відповідного переліку;
підприємства, включені до графіка переведення підприємств на
резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період;
підприємства, внесені до Державного реєстру підприємств,
установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та
використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних
проектів;
об'єкти у сфері теплопостачання, електропостачання,
газопостачання, водопостачання та водовідведення.
4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику
відносяться:
підприємства з річним обсягом споживання паливно-енергетичних
ресурсів від 1 до 10 тис. тонн умовного палива;
бюджетні установи.
5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику
відносяться підприємства з річним обсягом споживання
паливно-енергетичних ресурсів до 1 тис. тонн умовного палива.
6. Планова перевірка суб'єктів господарювання проводиться
посадовими особами Державної інспекції з енергозбереження та її
територіальних органів з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три
роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на
п'ять років.
