Про затвердження Положення про процедуру застосування запобіжних заходів щодо держав, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення
Відповідно до частини п’ятої статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про процедуру застосування запобіжних заходів щодо держав, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства фінансів України:
від 11 березня 2011 року № 338 «Про процедуру застосування запобіжних заходів стосовно країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 березня 2011 року за № 415/19153;
від 17 січня 2012 року № 24 «Про процедуру застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02 лютого 2012 року за № 162/20475.
3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.) спільно з Юридичним управлінням Державної служби фінансового моніторингу України (Міщенко О.В.) в установленому порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Макеєву О.Л. та першого заступника Голови Державної служби фінансового моніторингу України Ковальчука А.Т.
ПОГОДЖЕНО: Т.в.о. Голови В.о. Голови Державної служби |
|
ПОЛОЖЕННЯ
про процедуру застосування запобіжних заходів щодо держав, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення
1. Це Положення визначає процедуру застосування запобіжних заходів суб’єктами первинного фінансового моніторингу до держав, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (далі - ризиковані держави), та до клієнтів з таких держав.
2. Дія цього Положення поширюється на:
суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснює Міністерство фінансів України (далі - Мінфін), а саме: щодо суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб - підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку;
суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснює Державна служба фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг), а саме: щодо суб’єктів підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна.
3. Терміни, що використовуються у цьому Положенні, вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон).
4. Здійснення заходів, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, забезпечується безпосередньо суб’єктом первинного фінансового моніторингу, його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми підприємствами, у тому числі тими, що розташовані в ризикованих державах, в межах, визначених законодавством такої держави.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу щодо філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств, які розташовані в ризикованих державах, зобов’язаний провести оцінку заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, що здійснюються у таких державах.
У разі якщо здійснення зазначених заходів не дозволяється законодавством такої ризикованої держави, суб’єкти первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснює Мінфін, зобов’язані повідомити Мінфін; суб’єкти первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснює Держфінмоніторинг, зобов’язані повідомити Держфінмоніторинг про відповідні запобіжні заходи, які суб’єкти будуть вживати для обмеження ризиків використання діяльності філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
5. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити високий ступінь ризику стосовно клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є ризикована держава.
6. Щодо клієнтів з ризикованих держав суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні вживати відповідних запобіжних заходів, а саме:
забезпечувати їх поглиблену перевірку та з’ясовувати додаткові відомості про клієнта з усіх доступних джерел до встановлення ділових відносин з особами або компаніями ризикованих держав;
забезпечувати збір необхідної інформації про зміст їх діяльності, фінансовий стан, репутацію;
забезпечувати перевірку достовірності та повноти інформації, отриманої від клієнта;
повідомляти Держфінмоніторинг про фінансові операції з клієнтами з ризикованих держав;
попереджати представників нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у ризикованих державах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу можуть встановлювати додаткові запобіжні заходи щодо ризикованих держав та клієнтів з цих держав залежно від специфіки своєї діяльності.
7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції клієнтом у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу.
Про відмову у проведенні такої фінансової операції, а також про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.
8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити проведення фінансової операції клієнтом з ризикованої держави у разі, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 Закону.
