Про затвердження Типового положення про стаціонарне (реабілітаційне) відділення первинного і складного протезування та ортезування
Відповідно до пункту 32 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 (із змінами), та з метою вдосконалення механізму забезпечення індивідуальних заходів реабілітації осіб з вадами опорно-рухового апарату НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типове положення про стаціонарне (реабілітаційне) відділення первинного і складного протезування та ортезування, що додається.
2. Департаменту соціального захисту інвалідів (Полякова О.Ю.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра В. Шевченка.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про стаціонарне (реабілітаційне) відділення первинного і складного протезування та ортезування
1. Це Типове положення визначає правові засади діяльності стаціонарного (реабілітаційного) відділення первинного і складного протезування та ортезування протезно-ортопедичного підприємства для реалізації процесу реабілітації осіб із вадами опорно-рухового апарату: інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення.
2. Стаціонарне (реабілітаційне) відділення первинного і складного протезування та ортезування (далі - стаціонарне (реабілітаційне) відділення) створено для проведення індивідуальних заходів реабілітації щодо первинного та складного протезування й ортезування осіб із вадами опорно-рухового апарату на основі останніх досягнень науки і техніки щодо протезування, протезобудування та відновлення працездатності.
3. Стаціонарне (реабілітаційне) відділення є структурним підрозділом медичного (реабілітаційного) відділу протезно-ортопедичного підприємства (далі - підприємство), що створюється та ліквідується згідно з наказом директора підприємства.
4. У своїй діяльності стаціонарне (реабілітаційне) відділення керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, в тому числі цим Типовим положенням.
II. Завдання стаціонарного (реабілітаційного) відділення та порядок прийому до нього
1. Основними завданнями стаціонарного (реабілітаційного) відділення є:
реалізація консервативних заходів медичної, фізичної реабілітації та соціально-побутової адаптації осіб з вадами опорно-рухового апарату, які потребують первинного або складного протезування та ортезування для усунення обмежень життєдіяльності;
упровадження та апробація нових прогресивних конструкцій протезно-ортопедичних виробів.
2. Прийом в стаціонарне (реабілітаційне) відділення здійснюється за рішенням заступника директора з медичної роботи за зверненням особи з вадами опорно-рухового апарату (її законного представника) згідно з показаннями для проведення первинного та/або складного протезування чи ортезування, зазначеними в Положенні про первинне та складне протезування та ортезування осіб з вадами опорно-рухового апарату, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22 вересня 2004 року № 234, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2004 року за № 1277/9876 (із змінами), після обстеження в амбулаторному відділенні підприємства.
Інваліди І групи та особи з вадами опорно-рухового апарату з паралічем кінцівок і порушенням функцій тазових органів за рішенням заступника директора з медичної роботи приймаються в стаціонарне (реабілітаційне) відділення з особою, яка їх супроводжує або обслуговує.
3. Протипоказаннями для прийому осіб з обмеженими фізичними можливостями в стаціонарне (реабілітаційне) відділення є:
гострий або хронічний у стадії загострення запальний процес кінцівки або кукси, на яку планується виготовлення протезно-ортопедичного виробу;
трофічні виразки будь-якої етіології, що потребують тривалого лікування та перешкоджають протезуванню;
захворювання шкіри та венеричні захворювання;
відкрита форма туберкульозу легень;
епілепсія та психічні захворювання;
хронічний алкоголізм, наркоманія;
неможливість протезування через потребу в реконструктивному хірургічному лікуванні.
4. Для прийому осіб віком до 18 років у стаціонарне (реабілітаційне) відділення необхідні такі документи:
висновок лікувально-консультативної комісії (далі - ЛКК) та/або індивідуальна програма реабілітації (далі - ІПР) (за наявності) (копія);
паспорт або свідоцтво про народження (для дітей віком до 16 років) (копія);
паспорт законного представника дитини-інваліда (копія);
виписка з історії хвороби (копія);
результати медичного обстеження в ортопеда, травматолога та невролога за місцем проживання/перебування (за потреби);
довідка про епідеміологічне оточення (за місцем проживання дитини-інваліда);
результати флюорографічного обстеження (для законного представника і особи, що супроводжує, та дітей старше 15 років);
направлення з органу соціального захисту за місцем проживання/перебування.
5. Для прийому осіб старше 18 років у стаціонарне (реабілітаційне) відділення необхідні такі документи:
висновок медико-соціальної експертної комісії та ІПР (для інвалідів) (копія);
висновок ЛКК (для інших осіб та інвалідів, у яких група встановлена до 2007 року безстроково) (копія);
рішення військово-лікарської комісії чи висновок ЛКК (для постраждалих внаслідок антитерористичної операції);
паспорт або інший документ, що посвідчує особу (копія);
виписка з історії хвороби (копія);
результат флюорографічного обстеження;
направлення з органу соціального захисту за місцем проживання/перебування.
III. Порядок реалізації процесу реабілітації в стаціонарному (реабілітаційному) відділенні
1. Після обстеження в амбулаторному відділенні підприємства особи з вадами опорно-рухового апарату приймаються в стаціонарне (реабілітаційне) відділення для:
оцінювання стану здоров’я та функціональних можливостей пацієнтів і вибору необхідної конструкції протезно-ортопедичних виробів, визначених в ІПР;
складання індивідуального плану реабілітації;
реалізації заходів медичної та фізичної реабілітації і соціально-побутової адаптації, необхідних для підготовки пацієнта до користування протезно-ортопедичними виробами;
супроводження процесу протезування або ортезування, формування навичок користування технічними засобами реабілітації з контролюванням якості надання послуг у процесі реабілітації;
проведення аналізу результатів апробації нових конструкцій протезно-ортопедичних виробів та оцінювання ефективності реабілітації;
надання консультативних послуг з питань функціонального призначення та конструктивних особливостей різних видів технічних засобів реабілітації, безпечного користування цими засобами та догляду за ними.
2. Індивідуальним планом реабілітації передбачаються:
консервативні заходи медичної реабілітації та фізіотерапії для підготовки кукси до протезування та за необхідності для підготовки уражених сегментів опорно-рухового апарату до застосування ортеза чи корсета, спрямовані на усунення набряку, больового синдрому, запальних явищ, лікування потертостей, натоптишів та інших уражень опорно-рухового апарату, які перешкоджають користуванню протезно-ортопедичним виробом;
визначення індивідуальної фізичної та соматофізіологічної спроможності пацієнта;
оцінювання індивідуальної потенційної мобільності та функціональних можливостей пацієнта;
визначення заходів фізичної реабілітації для підготовки до протезування чи ортезування з відповідним дозуванням фізичних навантажень (фізіотерапія, ЛФК, механотерапія, масаж), що сприяють підвищенню загального тонусу організму, поліпшенню крово- та лімфообігу в куксі, розвитку сили м’язів кукси, уражених сегментів кінцівок чи сегментів хребта, профілактиці, лікуванню контрактур і тугорухливості суглобів;
призначення при первинному протезуванні первинного протеза з метою формування кукси, придатної до протезування, адаптації пацієнта до протеза та формування навичок користування ним;
визначення типу та вибір конструкції постійного протеза чи ортеза відповідно до індивідуальних потенційних функціональних можливостей пацієнта і супровід (контроль) процесу протезування чи ортезування при виготовленні протезно-ортопедичного виробу;
визначення заходів щодо освоєння одержаного протезно-ортопедичного виробу для формування компенсаторних навичок при самообслуговуванні, безпечного користування ним, виконання побутових та інших повсякденних дій та рухів у навколишньому середовищі;
освоєння догляду за куксою (ураженим сегментом) та протезно-ортопедичним виробом;
формування навичок користування допоміжними та спеціальними технічними засобами, зазначеними в ІПР;
оцінювання якості протезування, ортезування та ефективності реабілітації.
3. Рішення про проведення складного протезування або ортезування приймає комісія підприємства з первинного та складного протезування та ортезування (далі - комісія), яка також оцінює ефективність реабілітації осіб з вадами опорно-рухового апарату, забезпечених протезно-ортопедичними виробами, після реалізації реабілітаційних заходів, визначених індивідуальним планом реабілітації.
Склад комісії затверджується наказом директора підприємства.
IV. Правила перебування в стаціонарному (реабілітаційному) відділенні та виписки
1. Перебування пацієнтів у стаціонарному (реабілітаційному) відділенні регламентується правилами внутрішнього розпорядку, що затверджуються директором підприємства.
2. Харчове забезпечення пацієнтів у стаціонарному (реабілітаційному) відділенні здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2010 року № 953 «Про встановлення норм харчування на підприємствах, в організаціях та установах сфери управління Міністерства праці та соціальної політики».
3. Пацієнти можуть перебувати в стаціонарному (реабілітаційному) відділенні протягом часу, необхідного для їх реабілітації, при забезпеченні протезно-ортопедичним виробом (виробами), але не більше ніж два місяці.
Строк перебування пацієнтів в стаціонарному (реабілітаційному) відділенні понад строк, необхідний для виготовлення протезно-ортопедичного виробу, визначається комісією.
4. Пацієнти виписуються із стаціонарного (реабілітаційного) відділення:
якщо завершено етапи протезування, ортезування та формування навичок користування протезно-ортопедичним виробом (виробами), з оформленням відповідної документації;
якщо для виготовлення протезно-ортопедичного виробу (виробів) потрібно більше часу, ніж це передбачено індивідуальним планом реабілітації, пацієнт може бути тимчасово виписаний з подальшим направленням до стаціонарного (реабілітаційного) відділення для освоєння нового протезно-ортопедичного виробу;
через загострення супутніх захворювань, що потребує тимчасового переведення пацієнта до закладу охорони здоров’я системи Міністерства охорони здоров’я України;
за порушення внутрішнього розпорядку на підставі доповідної записки чергової медичної сестри та акта, складеного працівниками підприємства, з повідомленням про це органу соціального захисту населення за місцем проживання/перебування пацієнта.
5. При виписуванні зі стаціонарного (реабілітаційного) відділення пацієнтам відповідно до законодавства України видається «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого» за формою № 027/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (із змінами), у якій зазначено результати протезування чи ортезування.
Працюючому пацієнту та/або особі, яка здійснює догляд за ним, видається листок непрацездатності відповідно до пункту 2.12 розділу 2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196.
Журнал реєстрації листків непрацездатності ведеться за формою № 036/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (із змінами).
V. Організація діяльності стаціонарного (реабілітаційного) відділення
1. Стаціонарне (реабілітаційне) відділення координує заступник директора з медичної роботи або начальник медичного відділу.
2. Завідувач, лікарі та працівники стаціонарного (реабілітаційного) відділення призначаються на посади та звільняються з посад за поданням заступника директора з медичної роботи згідно з наказом директора підприємства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.
3. Положення про стаціонарне (реабілітаційне) відділення, його структура та посадові інструкції працівників відділення затверджуються директором підприємства в установленому порядку.
4. До складу стаціонарного (реабілітаційного) відділення входять лікарі, середній та молодший медичний персонал, працівники блоку харчування, технік-протезист та інші спеціалісти, в тому числі технічний обслуговуючий персонал.
5. Працівники стаціонарного (реабілітаційного) відділення повинні надавати послуги з підготовки до протезування та ортезування, освоєння виготовлених протезно-ортопедичних виробів і з фізичної реабілітації відповідно до вимог, установлених СОУ 33.1-03191680-001:2005 «Послуги протезно-ортопедичні. Класифікація та загальні вимоги» (із змінами).
6. Працівники стаціонарного (реабілітаційного) відділення, відповідальні за побутові умови пацієнтів, забезпечують зберігання особистих речей пацієнтів, зданих на зберігання, харчування, догляд за пацієнтами, постільною білизною та виконують інші обов’язки, пов’язані з підтриманням приміщень відділення в належному санітарно-гігієнічному стані, а також дотриманням пацієнтами, що перебувають у відділенні, правил внутрішнього розпорядку.
7. Фінансове забезпечення стаціонарного (реабілітаційного) відділення здійснюється відповідно до законодавства.
