Справа № 2-309/2006
Провадження № 22-ц/779/205/2015
Категорія 39
Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б.
Суддя-доповідач Пнівчук О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Беркій О.Ю., Соколовського В.М.,
секретаря Турів О.М., Бойчука Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Делятинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Надвірнянського районного суду від 15 лютого 2006 року,-
в с т а н о в и л а :
У лютому 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаний позовом.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати - ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина, а саме будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Дане будинковолодіння належало спадкодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.1987 року. Після купівлі будинку ОСОБА_4 добудувала коридор, веранду, ванну. Однак, право власності після перебудови мати не переоформила.
Посилаючись на відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, а також на те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, який прийняв спадщину, позивач просив визнати за ним право власності на вказане спадкове майно.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 15 лютого 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно - будинковолодіння вартістю 52317 грн., яке знаходиться в АДРЕСА_1
ОСОБА_3 на дане рішення подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вказала, що ОСОБА_2 є її рідним братом, що підтверджується свідоцтвами про народження та зміну прізвищ. Брат помер ІНФОРМАЦІЯ_4. Спадкоємцем після його смерті є дружина ОСОБА_5.
Після смерті ОСОБА_2 у листопаді 2014 року від родичів апелянт дізналася, що брат звертався до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок, який належав покійній матері. Рішенням Надвірнянського районного суду від 15 грудня 2006 року позов брата задоволено та визнано за ним право власності на вищевказане будинковолодіння.
ОСОБА_3 вважає, що даним рішенням порушено її права як спадкоємця першої черги за законом. При цьому вказала на наступні обставини справи.
Спірне будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1, належало ОСОБА_4 (матері ОСОБА_3 та ОСОБА_2) на підставі договору купівлі-продажу від 10 листопада 1987 року.
У період з 1988 року по 1990 рік мати перебудувала житловий будинок та побудувала господарські споруди. Після перебудови право власності на будинок не реєструвалось.
ІНФОРМАЦІЯ_5 мати померла, відтак відкрилась спадщина на вказане майно.
Відповідно до ст.529 ЦК України в ред. 1963 року, спадкоємцями першої черги після смерті матері є діти, тобто син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3
Однак, суд першої інстанції належним чином не з'ясував даної обставини та помилково вказав у спірному рішенні, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 єдиним спадкоємцем є ОСОБА_2
При ухваленні рішення, суд безпідставно не взяв до уваги довідку Делятинської селищної ради від 17.01.2006 року (яка міститься у матеріалах справи) про те, що на день смерті ОСОБА_4 у спірному будинку проживали син - ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_3
Апелянт також вказала, що на момент смерті матері вона була неповнолітньою і проживала у спірному будинку разом з матір'ю і братом, про що свідчить відмітка про реєстрацію місця проживання у її паспорті.
ОСОБА_3 посилається на те, що після смерті матері вона фактично прийняла спадщину, а тому визнання права власності виключно за братом є порушенням її прав.
Просила скасувати рішення Надвірнянського районного суду від 15 лютого 2006 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_8 підтримала доводи апеляційної скарги з наведених в ній мотивів.
Представник правонаступника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_9 заперечив доводи апелянта.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 (а.с.11,13,14).
10.11.1987 року ОСОБА_4 уклала договір купівлі-продажу, згідно якого придбала будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому ОСОБА_4 здійснила добудову, однак правовстановлюючі документи не виготовила та не зареєструвала право власності (а.с.7-10).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с.12).
Після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане будинковолодіння, однак відсутність правовстановлюючих документів змусило спадкоємця ОСОБА_2 звернутись до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч.2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, який прийняв спадщину. Спірне спадкове нерухоме майно належало спадкодавцеві на праві власності згідно договору купівлі-продажу, однак після добудови правовстановлюючі документи не виготовлялись, право власності в органах ОБТІ не реєструвалось.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступні обставини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику в справах про спадкування", відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Із врахуванням того, що спірна спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_3 застосуванню підлягають відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР).
Встановлено та не заперечується сторонами по справі, що заповіт спадкодавцем ОСОБА_4 не складався, відтак має місце спадкування за законом.
Відповідно до ст.529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Статтею 553 ЦК УРСР визначено, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини в порядку ст.549 ЦК УРСР.
Таким чином, при розгляді справ про спадкування суд повинен встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину, чи відмовились від неї.
Як вбачається з довідки Делятинської селищної ради від 17.01.2006 року №2-20/30, на день смерті ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3) в будинку АДРЕСА_1 проживали: син - ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (позивач) та неповнолітня дочка - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (апелянт), (а.с.21).
Отже, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 спадкоємцем першої черги за законом, крім сина ОСОБА_2, є також дочка ОСОБА_3 (згідно свідоцтва про одруження від 06.10.2002 року прізвище «ОСОБА_3» змінено на «ОСОБА_3»), (а.с.36).
Ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не встановлено факту відмови спадкоємця ОСОБА_3 від спадщини.
Крім того, у засіданні апеляційного суду встановлено, що позивач - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.79), у зв'язку з чим ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.02.2015 року до справи залучено правонаступника - дружину покійного ОСОБА_2 - ОСОБА_5 (а.с.83).
Колегія суддів вважає, що за таких обставин оскаржуване рішення порушує права апелянта ОСОБА_3, яка в порушення вимог матеріального та процесуального права не була залучена судом першої інстанції до участі в справі.
Зважаючи на те, що на стадії апеляційного провадження, колегія суддів не наділена повноваженнями щодо залучення ОСОБА_3 до участі в справі як відповідача як і скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, то відповідно до положень ст. 303 ЦПК України щодо перевірки апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення суду лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що постановлене рішення не може залишатися в силі та підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 15 лютого 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2, правонаступником якого являється ОСОБА_5, до Делятинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча: Пнівчук О.В.
Судді: Беркій О.Ю.
Соколовський В.М.
