Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 вересня 2026 року м. Чернівці справа № 725/10136/24
провадження №22-ц/822/1393/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.
секретар Черновська А.К.
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» на заочне рішення Чернівецького районного суду м.Чернівців від 3 жовтня 2025 року в цивільній справі за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних та трьох відсотків річних,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних та трьох відсотків річних.
Позов обґрунтовано наступним. 27.08.2008 року відповідачка уклала Кредитний договір № 324-014/ФКВ-08.
Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області від 08.11.2012 року у справі № 0907/2-6643/2011 за позовом ПАТ « Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з відповідачки стягнуто заборгованість у розмірі 607535,11 гривень.
02.09.2020 року між ПАТ « Дельта банк» та ТзОВ « Діджи фінанс» було укладено договір факторингу.
Стверджує, що відповідачка свого обов`язку щодо повернення боргу за рішенням суду не виконала, у результаті чого, у неї утворилась заборгованість в сумі 187574,30 гривень, з яких 54728,00 гривень 3 % річних та 13846,30 гривень - інфляційні.
Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 187574,30 гривень, з яких 54728,00 гривень - 3% річних та 13846,30 гривень - інфляційні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Чернівецького районного суду м.Чернівців від 3 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «Діджи Фінанс» просить заочне рішення Чернівецького районного суду м.Чернівців від 3 жовтня 2025 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» 54728,00грн.. 3 % річних за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» інфляційні втрати 132846,30 грн. за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлено без з`ясування обставин справи, з неправильною оцінкою наданих доказів.
Вказує, шо підставою для виникнення у відповідача зобов`язань зі сплати 3% річних та інфляційних стало невиконання відповідачкою грошового зобов`язання, передбаченого заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.11.2012 року у справі № 0907/2-6643/2011 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення суду набрало законної сили та стало обов`язком до виконання, однак, відповідачем не виконується.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Встановлено, що 27.08.2008 року відповідачка уклала Кредитний договір № 324-014/ФКВ-08.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано- Франківської області від 08.11.2012 року у справі № 0907/2-6643/2011 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 607535 гривень 11 коп. за договором №324-014/ФКВ-08 від 27.08.2008 року та судові витрати.
02.09.2020 року між ПАТ « Дельта банк» та ТзОВ « Діджи фінанс» було укладено договір факторингу.
Ухвалою Івано- Франківського міського суду Івано- Франківської області від 30.11.2021 року замінено сторони виконавчого провадження.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, приходить до наступного.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам, визначеним в ст.263 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем до позовної заяви не додано рішення Івано- Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.11.2012 року у справі № 0907/2-6643/2011 за позовом ПАТ « Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на яке посилається позивач як на підставу виникнення у відповідачки зобов`язань зі сплати 3% річних та інфляційних.
Судом першої інстанції не було враховано наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами ст.15 та ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідностіст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.
Приписами до ч.1 ст. 598, ч.1 ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 625 ЦК України вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що норми ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Правовий аналіз положень ст. ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18.
В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 05липня 2019року у справі №905/600/18,зроблено правовий висновок проте, що враховуючи положення ч.2 ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України є два самостійні елементи компенсації за прострочення грошового зобов`язання: 3% річних від простроченої суми та індексація боргу відповідно до встановленого індексу інфляції.
3% річних це визначена законом плата за користування боржником чужими грошовими коштами. На відміну від штрафних санкцій, які мають карну природу та застосовуються як засіб впливу на боржника за порушення зобов`язання, 3% річних від простроченої суми мають компенсаційний характер.
Інфляційні втрати (індексація) спрямовані на відшкодування кредиторові знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів. Механізм індексації забезпечує збереження купівельної спроможності грошової суми, що належить кредиторові, на рівні, який був у момент порушення грошового зобов`язання.
Велика Палата Верховного Суду сформувала усталену правову позицію щодо природи цих платежів. Зокрема, у постанові від 2 липня 2025 року у справі №903/602/24 визначено, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, які виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора. Ключовою характеристикою є те, що ці суми нараховуються незалежно від вини боржника та зупинення виконавчого провадження або виконання судових рішень про стягнення грошових сум. Це означає, що об`єктивний факт прострочення сам собою генерує право кредитора на їх стягнення, без необхідності доказування вини боржника або причин затримки.
Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст.625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 року у справі №127/15672/16-ц.
Колегією суддів встановлено, що, як вбачається з ЄДРСР, заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 листопада 2012 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 607535 гривень 11 коп. за договором №324-014/ФКВ-08 від 27.08.2008 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1700 грн. витрат по оплаті судового збору.
Право вимоги за грошовим зобов`язанням перейшло до позивача відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.11.2021 року за заявою ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі 0907/2-6643/2011 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 08.11.2012 року у справі №0907/2-6643/2011 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №324-014/ФКВ-08 від 27.08.2008 року на його правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс».
Встановлено що 02.09.2010 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги №2303/К/1, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №324-014/ФКВ-08 від 27.08.2008 від ПАТ «Дельта Банк» перейшло до ТзОВ «Діджи Фінанс».
Відповідно до Додатку №2 до Договору про відступлення прав вимоги № 2303/К/1 від 02.09.2020 року, що містить лише дані, щодо боржника: ОСОБА_1 за кредитним договором № 324-014/ФКВ-08 від 27.08.2008 року.
Попереднім кредитором інформацію щодо відкритих виконавчих проваджень оригіналів виконавчих листів (їх дублікатів) та належним чином засвідчені копії судових рішень (ухвал) при укладанні договору про відступлення прав вимоги №2303/К/1 від 02.09.2020 року не передавалось.
В період з дня укладення Договору про відступлення прав вимоги №2303/К/1, а сааме з 02.09.2020 року по теперішній час заборгованість відповідача за кредитним договором №0907/2-6643/2011 від 27.08.2008 року не погашена, рішення Івано-Франківського міського суду у справі №0907/2-6643/2011 станом на день звернення з позовом залишається невиконаним.
Оскільки заочне рішенням Івано-Франківського міського суду Івано- Франківської області від 08 листопада 2012 року не виконане, зобов`язання відповідача не припинилося, тому передбачені ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню.
У зв`язку з невиконанням боржником обов`язку щодо повернення коштів розмір заборгованості складає 187 574,3 грн., з яких 3 % річних - 54728,00 грн. (нараховано в період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року); інфляційні втрати 132846,30 грн. (нараховано в період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року).
Зазначеного суд першої інстанції не взяв до уваги, та безпідставно відмови у позові. За таких обставин, рішення суду слід скасувати та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Звертаючись з позовом ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило судовий збір в розмірі 3028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №10111 від 03 жовтня 2024 року.
При поданні апеляційної скарги ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило судовий збір в розмірі 4542 грн. за платіжною інструкцією № 13670 від 19 листопада 2025 року.
Враховуючи, що позов ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає задоволенню, сплачений судовий збір слід стягнути з відповідача на користь апелянта в сумі 7570 грн.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Судом першої інстанції не встановлені всі обставини справи, порушені норми процесуального права, що відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.
Заочне рішенням Чернівецького районного суду м.Чернівців від 3 жовтня 2025 року скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних та 3% річних, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 54728,00 грн. (пятдесят чотири тисячі сімсот двадцять вісім гривень) 3 % річних за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 132846,30 грн. ( сто тридцять дві тисячі вісімсот сорок шість гривень 30 копійок) інфляційних втрат за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 7570 грн. ( сім тисяч п`ятсот сімдесят гривень ) судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
І.М. Литвинюк
