ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 вересня 2016 року
Справа № 908/189/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Бакуліної С.В.,
суддів :
Поляк О.І., Алєєвої І.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2016
у справі
№ 908/189/16
господарського суду
Запорізької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбні матеріали"
до
Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка 2012"
про
стягнення 1 554 208,60 грн
В с т а н о в и В :
Перевіривши матеріали касаційної скарги та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно з частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.
Звертаючись з касаційною скаргою №13/808 від 18.06.2016 Дочірнім підприємством "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.
Відсутність доказів сплати судового збору підтверджується актом Вищого господарського суду № 08.03-14/96 від 22.09.2016.
Не надавши доказів сплати судового збору, заявник звернувся з заявою від 29.07.2016 № 13/856 про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Правовий аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що відстрочка сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, однак, скаржником не наведено обставин, які б мали виключний характер та не надано доказів, які б свідчили про наявність достатніх підстав для відстрочки сплати судового збору. Арешт державним виконавцем коштів на рахунках відповідача у зведеному виконавчому провадженні, докази чого надані ним до клопотання, існування заборгованості перед ним третіх осіб не підтверджують виключності обставин для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на наведене подана скаржником заява про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Пунктом 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правовий наслідок щодо невиконання вимог частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України визначений пунктом 4 частини 1 статті 1113 цього Кодексу, який встановлює вимогу щодо повернення касаційної скарги без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 108, пунктом 4, частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В :
Заяву Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відстрочку сплати судового збору - відхилити.
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі № 908/189/16 Господарського суду Запорізької області повернути без розгляду.
Головуючий -суддя С. Бакуліна
Судді О. Поляк
І. Алєєва