Єдиний державний реєстр судових рішень
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10852/21
провадження № 1-кп/753/800/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" січня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Скуби А.В. суддів Бондраенко М.С., Домарєва О.В.,
секретаря Сіваєвої Ю.В.
проводячи судовий розгляд у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 1202110020001427 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ, Лугансьої області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 11.12.2013 року Ленінським районним судом м. Луганська за ч.4 ст.187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України;
з участю сторін кримінального провадження: прокурора Савчука В.В. захисника Чопівської С.С. обвинуваченого ОСОБА_1
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засідані 13.01.2022 року головуючим, в порядку ст. 331 КПК України, поставлено на обговорення питання доцільності продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись при цьому на існування обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим особливо тяжкого злочину, при доведенні провини за який йому загрожує покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема ризику переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень, які не зменшились та продовжують існувати.
Захисник Чопівська С.С. висловила думку про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі, зазначивши, що прокурором не доведено ризиків на які він посилається.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Розлядаючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить із наступного.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розв`язуючи клопотання прокурора, суд не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1 враховує обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину та виходить із того, що у зв`язку із ступенем суспільної небезпеки, характером вчинення, мірою покарання та наслідками, злочин у вчиненні якого останній обвинувачуються є злочином особливої категорії, та бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року та "Мюрей проти Сполученого Королівства" від 28.10.1994 року, згідно з якими підставою для запобіжного заходу у вигляді взяття під варту при вчиненні особливої категорії злочинів може бути більш низький поріг обґрунтованості підозри.
Окрім того, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, міру покарання яка йому загрожує у разі доведення вини від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також інформацію про вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, місце проживання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди.
Так, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, офіційно не працевлаштований, немає постійного заробітку, не має постійного місця проживання у м. Києві, раніше судимий.
Вирішуючи клопотання прокурора, судом окрім норм КПК України, враховуються вимоги п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставини у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 є тяжкість злочину, який інкримінуються обвинуваченому та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такою обставиною є характер вчинення і підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, та суспільний резонанс, і саме наведені вище обставини у їх сукупності та інформація і характеристики обвинуваченого, дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема ризиків переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, обвинуваченому інкриміновано учинення умисного особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, та вважає, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченогор та виконання ним процесуальних рішень суду.
Окрім цього, і на даний момент судом не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних звязків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176-206,291 КПК України,-
У Х В А Л И В :
Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 10.03.2022 року включно. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту її оголошення.
Головуючий суддя:
Судді:
