МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа №947/37261/21
Пр. №2-з/521/103/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2022 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Сегеда О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна, про визнання недійсним договору дарування,
встановила:
У листопаді 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося Київського районного суду м. Одеси із заявою про забезпечення позову, згідно якої просило суд накласти арешт на Ѕ частину Демонстраційного майданчика за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, буд. 2-А, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що 12 жовтня 2007 року, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11215614000, за яким останньому надано кредит у розмірі 53550,00 доларів США під 10,7% річних з кінцевим терміном повернення кредиту в повному обсязі не пізніше 12 жовтня 2014 року.
08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого до АТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором №11215614000 від 12 жовтня 2007 року.
11 червня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом , про стягнення з ОСОБА_1 за в кредитним договором №11215614000 від 12 жовтня 2007 року заборгованості в загальній сумі 2725242,69 грн.
Зазначав, що 17 січня 2018 року, усвідомлюючи неминучість та невідворотність необхідності повернення отриманих коштів та наближення дати набрання відповідного рішення суду про стягнення боргу, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , уклали фіктивний договір дарування, на виконання якого, остання безоплатно прийняла у власність належну ОСОБА_1 Ѕ частку демонстраційного майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який складається в цілому з нежилих приміщень загальною площею 29,5 кв. м. офіса А площею 13,6 кв.м., сторожки Б площею 15, 9 кв.м., огородження №1-6 (надалі Демонстраційний майданчик).
Про укладення вказаного договору дарування ТОВ «Вердикт Капітал» дізнався випадково, після відкриття виконавчого провадження номер за АСВП 66872871, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», за виконавчим листом 523/13049/15-ц від 17 вересня 2021 року суми боргу в загальній сумі 26787 доларів США 54 центи та 38193,41 грн.
Вказаний оспорюваний правочин був укладений після виникнення зобов`язання за вказаним кредитним договором та в період здійснення процесу звернення стягнення на майно боржника і спрямований на ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання взятих на себе зобов`язань, ухилення від виконання рішення суду та відповідальності.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2021 заяву Товаристваз обмеженоювідповідальністю прозабезпечення позовупоцивільній справі№947/37261/21 за позовом ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна В.І., про визнання недійсним договору дарування було передано на розгляд до Малиновського районного суду м. Одеси (а.с. 60).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2022 року заяву було передано на розгляд судді Сегеді О.М.
Дослідивши подану заяву, матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суд вважає,що заяваТОВ «ВердиктКапітал» про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову подана для забезпечення позовних вимог ТОВ «Вердикт Капітал», предметом яких є визнання договору дарування від 17 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним, згідно якого, остання безоплатно прийняла у власність належну ОСОБА_1 Ѕ частку демонстраційного майданчику, тобто спору, який розглядається за правилами позовного провадження.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві ізнаходяться унього чив іншихосіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку;7)виключено; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ст.153ЦПК України заява прозабезпечення позовурозглядається судомне пізнішедвох днівз дняїї надходженнябез повідомленняучасників справи(учасниківтретейського (арбітражного)розгляду),крім випадків,передбачених частиноюп`ятою цієїстатті. Ухвалупро забезпеченняпозову абопро відмовуу забезпеченніпозову можебути оскаржено.Оскарження ухвалипро забезпеченняпозову незупиняє їївиконання,а такожне перешкоджаєподальшому розглядусправи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України суд залежно від обставин справи може забезпечити позов повністю або частково.
Судом встановлено,що наданий часміж сторонамипо справііснує спірщодо договору дарування від 17 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно якого, остання безоплатно прийняла у власність належну ОСОБА_1 Ѕ частку демонстраційного майданчику.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позовує засобом,спрямованим назапобігання можливимпорушенням майновихправ чиохоронюваних закономінтересів юридичноїабо фізичноїособи.Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників у справі про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Отже, суд вважає, що підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення (ч. 3 ст. 154 ЦПК) відсутні та зустрічне забезпечення не підлягає застосуванню.
За такихобставин,суд вважає, що заява ТОВ «ВердиктКапітал» про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на Ѕ частку демонстраційного майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який складається в цілому з нежилих приміщень загальною площею 29,5 кв. м. офіса А площею 13,6 кв.м., сторожки Б площею 15, 9 кв.м., огородження №1-6, підлягає задоволенню, оскільки таке забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна, про визнання недійсним договору дарування задовольнити.
Накласти арешт на квартиру Ѕ частку демонстраційного майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який складається в цілому з нежилих приміщень загальною площею 29,5 кв. м. офіса А площею 13,6 кв.м., сторожки Б площею 15, 9 кв.м., огородження №1-6, який належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17 січня 2018 року.
Зустрічне забезпечення не застосовувати.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали направити до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Генерала Петрова, 1, м. Одеса, 65065) для виконання, та сторонам у справі для відома та виконання.
Уповноважити представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за умови наявності документів, що підтверджують його повноваження, вжити необхідні заходи для виконання ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: О.М. Сегеда
