Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 308/9448/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Віраг Е.М., позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Німець О.М., представників відповідача ОСОБА_2 , адвоката Резуненко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та відповідачів.
22 липня 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду із позовом до Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області (далі відповідач) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу.
Позов обґрунтувала тим, що вона до 23.06.2021 року працювала на посаді педагога - організатора Яроцької гімназії - філії Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області. Наказом директора Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області від 18.06.2021 року №111-к була звільнена на підставі п.6 ч.1 ст. 36 КзПП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи в змінених умовах праці, що є істотними.
Звільнення вважає незаконним, так як на підставі її заяви від 11.06.2021 року отримала 14.06.2021 від роботодавця попередження про зміну істотних умов праці, проте які саме істотні умови змінилися та у зв`язку з чим її не повідомили.
Так як у роботодавця відбулась зміна в організації виробництва і праці, а саме: було здійснено реорганізацію Яроцької гімназії - філії Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області, керівництво відповідача не мало права звільняти її на підставі п.6 ч.1 ст.36 КзПП України, а повинно було звільнити на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП.
Про право на використання відпустки її попереджено не було.
08.11.2021 року через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що про зміну істотних умов праці 18.03.2021 року всіх працівників, зокрема й позивачку ОСОБА_1 , адміністрацією опорного закладу Великолазівський ліцей Баранинської сільської ради Закарпатської області повідомлено належним чином як на зборах (нарадах) працівників, так і шляхом оприлюднення в додатку Viber у групі трудового колективу Яроцької гімназії-філії наказу «Про пониження ступеня Яроцької гімназії філії Великолазівський ліцей Баранинської сільської ради, яким передбачено попередити працівників Яроцької гімназії-філії «Великолазівський ліцей» про можливу зміні істотних умов праці у зв`язку з пониженням ступеня закладу освіти. Окрім цього, 22.03.2021 року позивачці ОСОБА_1 особисто вручено попередження про зміну істотних умов праці та запропоновано підписатися про ознайомлення з його змістом, проте остання відмовилась від підпису про його отримання, у зв`язку з чим 22.03.2021 року у присутності позивачки було складено акт про відмову від підпису про ознайомлення про зміну істотних умов праці.
Наказом від 18.06.2021 року №111-к ОСОБА_1 звільнено днем 22.06.2021 року на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України та виплачено грошову компенсацію за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за відпрацьований період з 01.09.2020 по 11.06.2021 року та вихідну допомогу. Вказує на те, що зазначений наказ є таким, що прийнятий з дотриманням вимог чинного законодавства з огляду на те, що у період з 18.03.2021 року по 22.06.2021 року жодних активних дій з боку позивачки з приводу надання згоди на переведення в інший заклад не було проявлено. Зазначає, що позивачку повідомлено у визначені законом строки про зміну істотних умов праці.
Вказує, що ст. 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Власник ініціював та пропонував позивачці інше місце роботи, проте остання відмовилась, а отже розірвання трудового договору відбулося не з вини та не з волі власника. Звільнення в даному випаду відбулося внаслідок відмови працівника від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, а не з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Доводи позивача стосовно звільнення працівника на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП ґрунтуються на помилковому розумінні порядку звільнення працівника у зв`язку зі зміною істотних умов праці, обумовлених змінами в організації виробництва та праці.
Адміністрацією опорного закладу Великолазівський ліцей Баранинської сільської ради Закарпатської області було вжито всіх передбачених трудовим законодавством заходів щодо дотримання процедури звільнення працівників на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП.
Позивачка була обізнана з правом на відпустку, 10.06.2021 року подала відповідну заяву. Однак дана заява не підлягала задоволенню з наступних підстав. По - перше, із заявою про надання відпустки позивачка звернулась до директора Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області - Данко В.С., проте з такого роду заявами працівники звертаються до свого безпосереднього керівника, у даному випадку до директора Яроцької гімназії-філії «Великолазівський ліцей», тобто позивачка звернулась до неналежного адресата. По - друге, у заяві як на підставу для її задоволення, позивачка посилається на затверджений та погоджений графік відпусток, у зв`язку з чим просить надати відпустку з 15.06.2021 року, однак внаслідок змін в організації виробництва та праці адміністративного опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради затверджено графік відпусток у новій редакції. Тому у разі, коли працівник виявив бажання використати щорічну відпустку в інший період, ніж передбачений графіком відпусток, це питання має вирішуватись за погодженням сторін трудового договору. При цьому працівник звертається з заявою про зміну графіка відпусток.
Зазначає, що позивач ставить питання про поновлення на роботі на посаді педагога - організатора Яроцької гімназії - філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради, однак на даний момент ступінь Яроцької гімназії - філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради понижено до початкової школи, що унеможливлює задоволення позову в цій частині.
Заяви ( клопотання) учасників справи.
06.08.2021 року позивачкою ОСОБА_1 подано до суду заяву про усунення недоліків, визначених ухвалою суду від 23.07.2021 року.
07.10.2021 року представником позивача адвокатом Німець О.М. подано заяву про усунення недоліків.
08.11.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
11.11.2021 року представником позивача адвокатом Німець О.М. та представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подані заяви про відкладення розгляду справи.
29.11.2021 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про відкладення розгляду справи
02.12.2021 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копію заяви про надання відпустки ОСОБА_1 із проставлянням резолюції директора Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області - Данко В.С.; копію пояснювальної записки завідувача Яроцької гімназії - філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради - Сег І.І. ; копію письмових пояснень педагогічних працівників «Великолазівський ліцей», які були присутні на зборах трудового колективу 17.06.2021 року; копію протоколу зборів трудового колективу Яроцької гімназії - філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради від 17.06.2021 року.
08.02.2022 первинною профспілковою організацією опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради на виконання ухвали суду від 10.01.2022 надано витяг з протоколу первинної профспілкової організації опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради № 10 від 21.01.2022.
28.02.2022 в судовому засіданні представником позивача адвокатом Німець О.М. заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень.
14.03.2022 представником позивача адвокатом Німець О.М. подано заяву про відкладення розгляду справи.
07.04.2022 канцелярією суду зареєстровані письмові пояснення адвоката Німець О.М. по суті спору.
В судовому засіданні 08.04.2022 представником відповідача подані письмові пояснення по суті спору з додатками.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 09.08.2021 року позивачці ОСОБА_1 продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.01.2022 зупинено провадження по справі до отримання згоди профспілкової організації на звільнення позивача ОСОБА_1 за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.02.2022 поновлено провадження по справі у зв`язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення.
Протокольною ухвалою суду від 28.02.2022 визнано явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання обов`язковою.
Суд не досліджує докази подані 07.04.2022 представником позивача адвокатом Німець О.М., а саме: лист відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради «Великолазівський ліцей» № 01-19/23 від 02.02.2022; подані 02.12.2021 року представником відповідача адвокатом Резуненко О.А., а саме: копію пояснювальної записки завідувача Яроцької гімназії - філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради - Сег І.І. ; копію письмових пояснень педагогічних працівників «Великолазівський ліцей», які були присутні на зборах трудового колективу 17.06.2021 року; копію протоколу зборів трудового колективу Яроцької гімназії - філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради від 17.06.2021 року; подані 08.04.2022 представником відповідача в судовому засіданні, а саме: наказ відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради «Великолазівський ліцей» № 33-к від 15.02.2021 «Про можливий розподіл навантаження між працівниками у 2021/2022 навчальному році», наказ Яроцької загальноосвітньої школи І-ІІ ст. від 08.08.1993 року «Про призначення на роботу», документ «Структура Яроцької початкової школи - філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради, копію диплому ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно ч. 5 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Частиною 8 ст. 83 ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає обґрунтувала неможливість їх неподання у вказаний строк, з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 статті 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Будь-яких заяв про неможливість подання вказаних доказів разом з позовом, відзивом по даній справі з об`єктивних причин, клопотань про поновлення процесуальних строків від представників сторін не надходило, відтак перелічені вище докази подані з порушенням встановленого порядку подання доказів в суді, а тому відповідно до положень ч. 2 ст. 222 ЦПК України суд не вдається до дослідження таких доказів.
Пояснення учасників справи.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали.
Представник позивача адвокат Німець О.М. в судовому засіданні пояснила, що при звільненні позивача відповідачем було допущено ряд порушень. Так, ОСОБА_1 не було надано попередження про зміну істотних умов праці, оскільки попередження або повідомлення повинно містити інформацію, які саме істотні умови праці змінюються та в чому саме це полягає. Відповідач видав своїм працівникам документ, який називається «попередження», однак такий документ не містить жодної істотної умови праці, які буде змінено в установі. У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.
Якщо б ОСОБА_1 був би запропонований весь перелік вакантних посад, що утворилися після пониження ступеню навчального закладу, то остання би з врахуванням свого фаху та компетенції скористалася би запропонованою пропозицією.
Відповідно до графіку відпусток, який був погоджений адміністрацією ліцею, та з яким ОСОБА_1 не було ознайомлено, початок відпустки позивачки припадав на 15.06.2021. З метою реалізації свого права на відпустку позивачка завчасно звернулася із заявою про надання відпустки від 10.06.2021 до адміністрації ліцею, адміністрацією ліцею залишено заяву позивача без розгляду. Вказує на те, що відповідно до ч.1 ст. 21 ЗУ «Про відпустки» заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. В порушення зазначених норм позивач не була за 2 тижні повідомлена про дату початку відпустки, їй не були виплачені відпускні не пізніше не пізніше ніж за 3 дні до її початку та взагалі відпустка не була надана. Про бажання позивача йти у відпустку відповідач знав, оскільки вона зверталась до керівника Великолазівського ліцею із письмовою заявою від 10.06.2021 року та неодноразово в усній формі, однак це було проігноровано і відпустка була замінена грошовою компенсацією без згоди позивача.
Просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за 261 дні вимушеного прогулу в розмірі 237 003,36 грн.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що за фахом являється вчителем математики. Працюючи на посаді педагога - організатора Яроцької гімназії - філії Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області мала наступне навантаження: 1 ставку педагога - організатора (18 год) і 0,5 ставки вчителя математики учнів 5-9 класів (9 год); її середньомісячна заробітна плата складала приблизно 13,5 тис. грн. У зв`язку з пониженням ступеню Яроцької гімназії-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради її було запропоновано наступне навантаження: 0,5 ставки завідувача філії, 6 годин ставки вчителя фізкультури і 3 години вчителя інформатики початкової школи. З зазначених предметів вона не атестувалася, фаху вчителя фізкультури та інформатики не має, а тому не мала можливості виконувати роботу на запропонованій посаді у початковій школі. При запропонованих умовах її заробітна плата склала би приблизно 7 тис. грн., тобто зменшилася би. Територіально її місце роботи не змінилося би. Пояснила, що отримала грошову компенсацію за невикористану відпустку, яка нею не повернута.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали.
Директор Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області Данко В.С. в судовому засіданні пояснила, що відбулося пониження ступеню Яроцької гімназії-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради до Яроцької початкової школи-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради, у зв`язку з чим в Яроцькій початковій школі-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради з`явилися наступні посади, вільні до зайняття:
-завідувач філії Яроцької початкової школи;
-вчитель початкових класів;
-вчитель фізкультури;
-вчитель історії;
-2 ставки асистента вчителя;
-вчитель зарубіжної літератури;
-вихователь групи подовженого дня;
-0,5 ставки вчителя біології;
-1 ставка асистента вчителя;
-технічний персонал.
ОСОБА_1 належним чином була попереджена про зміну істотних умов праці, від запропонованої посади завідувача Яроцької початкової школи - філії та вчителя інформатики (3 год) й фізичної культури (6 год) Яроцької початкової школи філії ОСОБА_1 відмовилася. Інших посад ОСОБА_1 не пропонувалося. В разі, якщо б ОСОБА_1 погодилася би на запропоновану посаду, вона би являлася керівником закладу, її заробітна плата би збільшилася, а навантаження залишилося би таке саме. Переважних прав залишення на роботі ОСОБА_1 не мала.
08.04.2022 року в судовому засіданні представником відповідача Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області Данко В.С. подано письмові пояснення, в яких зазначає, що посада педагога - організатора, яку займала ОСОБА_1 у Яроцькій гімназії-філії відповідає встановленому 14 тарифному розряду, а запропонована їй посада завідувача філії становить 95% 17 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. Тобто, якщо обраховувати заробітну плату ОСОБА_1 та запропоновану посаду завідувача філії, то заробітна плата позивача збільшилася би. ОСОБА_1 не надала заяву згоди працювати на запропонованій посаді, тому вона була звільнена 22.06.2021 року, тобто через три місяці після попередження відповідно до ст.36 п.6 КЗпП з виплатою заробітної плати за червень 2021 року (по 22 червня), з компенсацією за відпустку та виплатою вихідної допомоги.
Адвокат Резуненко О. в судовому засіданні пояснив, що мала місце оптимізація закладу освіту шляхом пониження ступеню навчального закладу, реорганізація навчального закладу не відбувалася. Поновлення ОСОБА_1 на посаді педагога - організатора Яроцької гімназії - філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради неможливо, так як на момент розгляду справи такої посади не існує.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді педагога - організатора Яроцької гімназії - філії Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області.
Відповідно до наказу №37-к від 26.02.2021 року директора «Великолазірський ліцей» Данко В. про пониження ступеня гімназії-філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради, наказано:
-понизити ступінь Яроцької гімназії-філії «Великолазівеького ліцею» Баранинської сільської ради до Яроцької початкової школи-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради дог01.09.2021 року;
-звернутися за погодженням до профспілкового комітету щодо зміни істотних умов праці працівників Яроцької гімназії-філії «Великолазівеького ліцею» Баранинської сільської ради;
-попередити працівників Яроцької гімназії-філії «Великолазівеького ліцею» Баранинської сільської ради про можливу зміну істотних умов праці, переведення, звільнення, у зв`язку з пониженням ступеня закладу з дотриманням вимог чинного законодавства 22.03.2021 року;
-здійснити зміни в Єдиному державному реєстрі щодо внесення змін до відомостей про зміну назви «Яроцька гімназія-філія «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради на «Яроцька початкова школа-філія «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради з 22.06.2021 року;
-зареєструвати Статут Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради в новій редакції до 01.09.2021 року;
-затвердити штатний розпис Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради до 31.05.2021 року;
-перевести педагогічних працівників Яроцької гімназії-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради до опорного закладу на повне або неповне (за письмовою згодою) тижневе навантаження;
-перевести інших працівників на наявні вакантні посади, а при їх відсутності - звільнити по статті 36, статті 40 КЗпП України з дотриманням вимог чинного законодавства;
-перевести учнів 5-9 класів Яроцької гімназії-філії до Великолазівського ліцею, враховуючи бажання батьків або осіб, які їх заміняють;
-забезпечити освітній процес для учнів 5-9 класів на базі «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради з 01.09.2021 року;
-організувати підвіз учнів 5-9 класів з с. Ярок до опорного закладу «Великолазівський ліцей» з 01.09.2021 року.
ОСОБА_1 являлася членом первинної профспілкової організації опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради.
16.03.2021 року відповідно до витягу із протоколу первинної профспілкової організації опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради №3 постановлено надати дозвіл на попередження працівників Яроцької гімназії - філії про зміну істотних умов праці, відповідно до рішення №23 від 19.02.2021 року «Про пониження ступеня гімназії-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області.
В матеріалах справи наявне попередження №01-19/81 від 22.03.2021, адресоване педагогу оранізатору Яроцької гімназії - філії ОСОБА_1 , відповідно до тексту якого директор Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області Данко В.С. відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України та наказу відділу освіти культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради №20-к/тр від 22.02.2021 року «Про пониження ступеня Яроцької гімназії - філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради та рішення №23 ІІ сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 19.02.2021 року «Про пониження ступеня Яроцької гімназії - філії «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради попередила педагога - організатора Яроцької гімназії - філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради ОСОБА_1 , про зміну істотних умов праці; по закінченню 2-х місяців з моменту даного попередження ОСОБА_1 буде переведено на посаду завідувача Яроцької початкової школи - філії та вчителя інформатики (3 год) й фізичної культури (6 год) Яроцької початкової школи філії. У разі відмови від роботи в нових умовах праці трудовий договір буде припинено за п.6 ст. 36 КЗпП України з виплатою згідно ст. 44 КЗпП України вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.
Суд констатує, що в попередженні відсутня вказівка на те які саме істотні умови праці змінюються.
Підпис ОСОБА_1 на попередженні № 01-19/81 від 22.03.2021 відсутній. Відповідно до акту №4 від 22.03.2021 року Яроцької гімназії - філії Великолазівський ліцей «Про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення» з попередженням про зміну істотних умов праці від 22.03.2021 № 01-19/81, комісією у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 складено акт про те, що 22.03.2021 року о 11 год. директор «Великолазівського ліцею» Данко В.І. вручила ОСОБА_1 попередження про зміну істотних умов праці від 22.03.2021 року №01-19/81, однак ОСОБА_1 не погодилась підписувати попередження.
10.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до директора «Великолазівського ліцею» Данко В.І. /вхід. № 72 від 14.06.2021/ з заявою, в якій просила у відповідності до ст. ст.2, 10 Закону України «Про відпустки» надати їй щорічну основну відпустку за 2020-2021 навчальний рік, згідно затвердженого та погодженого графіку надання щорічних відпусток працівників Яроцької гімназії-філії «Великолазівський ліцей», а саме: з 15.06.2021 року в кількості 56 робочих днів. Також просила надати їй одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення.
11.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до директора «Великолазівського ліцею» Данко В.І. / вхід. № 73 від 14.06.2021/ з заявою, в якій просила видати їй попередження від 22.03.2021 про наступну зміну істотних умов праці, а саме: про переведення її на посаду завідувача Яроцької початкової школи - філії та вчителя інформатики (3 год.) й фізичної культури (6 год.) Яроцької початкової школи філії. Просила повідомити її про права та обов`язки відповідно до посади, на яку їй запропоновано перейти, розмір посадового окладу, наявність шкідливих умов праці.
Відповідно до наказу №111-к від 18.06.2021 року директора Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області Данко В. наказано:
1.Звільнити ОСОБА_1 , педагога - організатора Яроцької гімназії - філії Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області, днем 22.06.2021 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи в істотних умовах праці, що змінилися, п.6 ч.1 ст. 36 КзПП України.
2.Бухгалтерії Великолазівського ліцею (головний бухгалтер Токач В.М. ) здійснити повний розрахунок з працівником.
3.Нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за пророблений період з 01.09.2020 по 11.06.2021 року та виплатити вихідну допомогу.
В періоді з 07.07.2021 по 16.07.2021 у «Великолазівському ліцеї» Баранинської сілької ради Закарпатської області за заявою працівників Яроцької гімназії - філії Великолазівського ліцею ОСОБА_12, ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 було проведено інспекційне відвідування, про що складено акт № ЗК 298/283/АВ, відповідно до якого порушень законодавства про працю не виявлено.
Витягом з протоколу № 10 від 21.01.2022 первинної профспілкової організації опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради стверджено, що первинна профспілкова організація опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради повторно надала згоду на звільнення ряду працівників, в тому числі позивача ОСОБА_1 .
Суд констатує, що в зазначеному витязі не зазначено чи надано згоду на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України чи на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.
Довідкою про доходи педагога - організатора «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради Закарпатської області ОСОБА_1 за період з січня 2021 по червень 2021 стверджено, що заробітна плата ОСОБА_1 за період з січня 2021 по червень 2021 становила 118 785,85 грн., в тому числі 16 604,77 грн. за січень 2021, 17703,14 грн. за лютий 2021, 18 252,32 грн. за березень 2021, 19 801,51 грн. за квітень 2021, 18 801,51 грн. за травень 2021, 57 622,60 грн. за червень 2021.
Оцінка Суду.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Водночас Верховний Суд звертав увагу на те, що у справах, що випливають з трудових відносин тягар доказування правомірності прийнятих рішень, вчинених дій покладається, як правило, на роботодавця (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі № 207/1385/16-ц (провадження № 61-23193св18). Будь-які сумніви в законності такого звільнення повинні тлумачитися в користь працівника.
Конституція України, проголосивши Україну демократичною, соціальною, правовою державою, визначила зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема, її обов`язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини (ст. ст.1,3 Конституції України). Складовою цього обов`язку є забезпечення державою соціальної спрямованості економіки, створення умов та гарантування можливостей для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю (ч. 4 ст.13, ч. ч. 1, 2, 7 ст.43 Конституції України).
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
В спірних правовідносинах власником (засновником) було прийнято рішення про оптимізацію закладу освіти шляхом пониження ступеню навчального закладу, в якому на посаді педагога - організатора працювала позивач. Внаслідок пониження ступеню навчального закладу між сторонами виникли правовідносини щодо припинення трудового договору.
Звільнення ОСОБА_1 відбулося на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, в той же час позивач стверджує, що відбулися зміни в організації виробництва і праці, а тому звільнення можливо було лише в порядку п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України з наданням відповідних гарантій.
Підстави звільнення внаслідок змін істотних умов праці та змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників у трудових відносинах з працівником мають різні правові наслідки та не можуть ототожнюватися.
Згідно з п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.
Статтею 32 КЗпП України передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я. У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Із аналізу частини третьої статті 32 КЗпП України слідує, що у разі, коли роботодавець лише за умов зміни в організації виробництва та праці планує змінити систему та розмір оплати праці, пільг, режиму роботи, встановити або скасувати неповний робочий час, суміщення професій, зміну розрядів або найменування посад він має попередити працівника про це не пізніше, ніж за два місяці. Попереджаючи працівника про таку зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попереджені дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем.
Тлумачення того, що може бути підставою для зміни істотних умов праці, наведено в пунктах 10, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів», згідно з якими припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо). Суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
В постанові КЦС ВС від 01.12.2021 у справі № 761/24929/20 (№ в ЄДРСР 101712053) зроблено висновок, що посадові обов`язки працівника є фактично також істотними умовами його праці (трудового договору). Тому у випадку виробничої необхідності змінити їх це має розглядатися як зміна істотних умов праці, для здійснення якої слід дотримуватися відповідних процедур згідно із законодавством. Якщо працівник не погодиться на таку зміну у встановленому порядку (тобто відмовиться від продовження роботи за колишньою посадою, але з новими посадовими обов`язками), то роботодавець має право звільнити його за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 761/11887/15-ц (провадження № 61-15506сво18) зроблено висновок про те, що звільнення працівника на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України через його відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці не можна відносити ні до звільнення працівника за його ініціативою, ні до звільнення працівника за ініціативою роботодавця. Зазначена підстава припинення трудового договору є окремою самостійною підставою для припинення трудового договору, яка обумовлена відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням ними згоди щодо продовження дії трудового договору.
Припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці, які не супроводжуються скороченням чисельності чи штату працівників.
При зміні істотних умов праці посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору - система та розмір оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад без зміни трудової функції тощо, тобто зміни, які ведуть до звуження чи розширення трудової функції працівника за укладеним з ним трудовим договором, дія якого продовжується.
Зміна істотних умов праці не передбачає ліквідації трудової функції працівника та виведення посади зі штату. Водночас зміна в організації виробництва і праці, наслідком якої є скорочення штату або чисельності працівників, означає, що посада, яку раніше обіймав працівник, виводиться із штатного розпису.
Отже, зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку із зміною в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але з новими умовами праці.
В даному випадку внаслідок оптимізації закладу освіти відбулося пониження ступеня Яроцької гімназії-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради до Яроцької початкової школи-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради, тобто відбулася реорганізація навчального закладу, а посада педагога - організатора Яроцької гімназії-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради, яку займала позивач ОСОБА_1 , після реорганізації виведена зі штату, тобто відбулися зміни в організації виробництва і праці, а не зміна істотних умов праці, як це помилково розцінював відповідач.
Отже, в фактичних обставинах, що склалися, ОСОБА_1 могла бути звільнена на підставі частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) з дотриманням відповідних гарантій, передбачених статтею 49-2 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 800/538/17 зроблено висновок, що «за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок із працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цих висновків».
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року в справі № 345/1663/18 (провадження № 61-1072св20).
Роботодавцем Великолазівським ліцеєм Баранинської сільської ради Закарпатської області не виконано покладенні на нього частиною третьою статті 49-2 КЗпП обов`язки під час звільнення позивача із займаної посади у зв`язку реорганізацією закладу освіти; ОСОБА_1 не запропоновано всі наявні вакантні посади, які вона могла би обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
Оцінюючи наявне в матеріалах справи попередження роботодавця про зміну істотних умов праці, суд приходить до висновку, що з таким попередженням ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить акт №4 від 22.03.2021 року. Проте, попередження не містить конкретизації умов, які, за твердження відповідача, змінювалися, внаслідок чого ОСОБА_1 навіть в разі, якщо б існували зміни істотних умов праці, передбачені частиною третьою статті 32 КЗпП України, була позбавлена можливості свідомо вирішити для себе питання, чи має вона намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем.
Підсумовуючи викладене, суд, застосовуючи принцип, що будь-які сумніви в законності такого звільнення повинні тлумачитися в користь працівника, приходить до висновку, що ОСОБА_1 було звільнено з посади посада педагога - організатора Яроцької гімназії-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України (за відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці) без наявності існування передбачених частиною третьою статті 32 цього Кодексу обставин щодо зміни істотних умов праці за цією посадою, а були наявні обставини, пов`язані зі змінами в організації виробництва і праці, а тому припинення з позивачем трудових відносин за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України відбулося з порушенням вимог чинного трудового законодавства, що є підставою для поновлення працівника на роботі та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Позивачка просила поновити її на посаді педагога організатора Яроцької гімназії - філії Великолазівської філії Баранинської сільської ради Закарпатської області, тобто на посаді, якої на момент розгляду справи не існує.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2019 року в справі № 756/6746/16-ц (провадження № 61-17594св18) вказано, що «якщо на день прийняття судом рішення про поновлення працівника на роботі підприємство повністю не ліквідоване (не закінчена процедура його ліквідації), відповідачем у справі, на якого покладається обов`язок поновлення на роботі, є підприємство, хоч би і почалася або продовжувалася на цей день ліквідація підприємства. Тому виключно прийняття рішення про ліквідацію підприємства не може бути підставою для відмови в позові про поновлення на роботі і покладення обов`язку здійснити на користь працівника визначені законодавством виплати на іншого суб`єкта, зазначеного у статті 240-1 КЗпП. При цьому у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису, ввівши скорочену посаду».
За встановлених обставинах, враховуючи що посада педагога організатора Яроцької гімназії - філії Великолазівської філії Баранинської сільської ради Закарпатської області скорочена, суд вважає що найбільш ефективним способом захисту у даних правовідносинах буде зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису, ввівши скорочену посаду.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома статті 235 КЗпП України).
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100 (далі - Порядок №100).
Нормами абз. 3 п. 2 Порядку №100 визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто що передують дню звільнення працівника з роботи. В силу пункту 5 розділу ІV Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період. За змістом абз. 2 п. 8 Порядку №100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи організації, встановленим з отриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку №100).
Прийнявши за основу довідку про доходи педагога - організатора «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради Закарпатської області ОСОБА_1 за період з січня 2021 по червень 2021, суд вирахував, що до стягнення підлягає сума середнього заробітку за 201 робочий день вимушеного прогулу за період з 23 червня 2021 до 08.04.2022 в розмірі 193 981, 08 грн.
Розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 червня 2021 до 08.04.2022 судом проведений наступним чином:
Заробітна плата ОСОБА_1 за квітень - травень 2021Кількість робочих днів у квітні - травні 2021 рокуСередньоденна заробітна плата за 1 робочий деньКількість робочих днів у періоді з 23.06.2021 по 08.04.2022Сума компенсації за період з 23 червня 2021 до 08.04.202238 603,02 грн., в тому числі 19 801,51 грн. за квітень 2021, 18801,51 грн. за травень 2021Квітень 2021 - 22 дні травень 2021 - 18 днів, всього 40 робочих днів965,08 грн.Всього 201 день, в тому числі червень 2021 - 5 днів, липень 2021 - 22 дні, серпень 2021- 21 день, вересень 2021 - 22 дні, жовтень 2021 - 20 днів, листопад 2021 - 22 дні, грудень 2021- 22 дні, січень 2022 - 19 днів, лютий 2022 - 20 днів, березень 2022 - 22 дні, квітень 2022 - 6 днів 193 981,08 грн.
Згідно з п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, ст. 235 КЗпП України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення за один місяць середньої заробітної плати.
Судові витрати
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України витрати із сплати судового збору в сумі 908 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача. Окрім того, оскільки за пред`явлення позовної вимоги про поновлення на роботі позивачка була звільнення від сплати судового збору у розмірі 908 грн., то такий судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.
Витрати позивачки на професійну правову допомогу до компенсації не підлягають, оскільки такі відповідними доказами (договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг тощо) не підтверджені.
Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов`язати Великолазівський ліцей Баранинської сільської ради Закарпатської області поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді педагога - організатора Яроцької гімназії-філії «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради, або внести відповідні зміни до штатного розпису, ввівши посаду педагога - організатора.
Стягнути з Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської областіна користь ОСОБА_1 середній заробіток за 201 день вимушеного прогулу за період з 23 червня 2021 до 08 квітня 2022 в розмірі 193 981,08 грн /сто дев`яносто три тисячі дев`ятсот вісімдесят одна гривня вісім копійок/.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Стягнути з Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908 грн.
Стягнути з Великолазівського ліцею Баранинської сільської ради Закарпатської області на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Великолазівський ліцей Баранинської сільської ради Закарпатської області, юридична адреса: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Вознесенська, код ЄДРПОУ 43758931.
Повний текст рішення суду виготовлено 11.04.2022.
Суддя Олена ГОЛЯНА
