Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
Справа № 183/1672/22
№ 2-з/183/85/22
03 серпня 2022 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання Устименко М.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області (головуючий суддя Парфьонов Д.О.) знаходиться вищевказана справа.
01 серпня 2022 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, для розгляду якої згідно протоколу автоматизованого розподілу справи визначено суддю Оладенко О.С.
У поданій заяві позивач просить забезпечити позов шляхом заборони відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви заявник вказує, що в провадженні Новомосковського міськрайонного суду перебуває вищевказана цивільна справа. Предметом позову в даній справі є вимога про визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння, яка пред`явлена до ОСОБА_2 , як останнього власника спірного майна. Тобто, даний спір стосується майнових прав на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка в свою чергу вибула без відома та поза волею реальних власників приватизованого майна, на підставі скасованого судового рішення. Позивачу стало відомо про те, що відповідач може розпорядитись майном на свій розсуд на користь третіх осіб, оскільки право власності зареєстровано за ним, що може призвести до ускладнення ефективного захисту прав позивача у випадку задоволення позовних вимог.
Заявник вважає, що застосування тимчасового заходу забезпечення позову у вигляді заборони відчуження спірного майна унеможливить подальшу зміну власника зазначеного в процесі розгляду справи та направлений на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
Сторони у судове засідання, на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, не викликались.
Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, ознайомившись з матеріалами цивільної справи №185/1672/22 (провадження 2/185/2584/22), дослідивши заяву та додані до неї документи, дійшов наступних висновків.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить витребувати у відповідача на його користь квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .
З матеріалів справи вбачається що, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 19 січня 2009 року Новомосковською міською радою, квартира АДРЕСА_2 налажала ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності.
Заочним рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2016 року у справі № 202/3778/16-ц визнано за ОСОБА_4 право власності на вищезазначену квартиру. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2022 року зазначене рішення скасовано, у позові ОСОБА_4 відмовлено.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 16 грудня 2021 року право власності на спірну квартиру зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 .
Зазначені позивачем в обґрунтування позову обставини свідчать про те, що між сторонами дійсно виник спір з приводу права власності на спірну квартиру.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про те, чи може невжиття заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд враховує, що після ухвалення заочного рішення від 24 червня 2016 року, на підставі якого спірна квартира вибула з власності ОСОБА_5 , за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власник квартири неодноразово змінювався.
На теперішній час право власності на квартиру зареєстровано за відповідачем, який має реальну можливість його відчужити, що в свою чергу призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
При цьому подані позивачем оголошення про продаж та їх фотознімки суд не приймає як доказ наміру відчуження спірного майна, оскільки неможливо встановити яке майно продається та хто є продавцем.
За своєю правовою природою правовий інститут забезпечення позову покликаний гарантувати особам, які беруть участь у справі, реальну можливість ефективного захисту свого права шляхом дійсного виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Саме тому такі заходи покликані забезпечити можливість охорони матеріально-правових інтересів позивача від потенційних недобросовісних дій інших учасників, направлених на ухилення від реального та ефективного виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2019 року по справі №761/45074/17 зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд наголошує на тому, жодного питання по суті спору, в тому числі й щодо обґрунтованості позовних вимог, правомірності набуття відповідачем права власності на спірну квартиру, суд на даній стадії не вирішує. Разом з цим, враховуючи неодноразову зміну власника квартири, суд вважає обґрунтованими припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
З огляду на встановлені судом обставини та приймаючи до уваги зміст позовних вимог, суд приходить до висновку про існування очевидної небезпеки порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки відчуження спірної квартири, щодо якої заявник просить вжити заходи забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною першої статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії.
Отже, враховуючи ту обставину, що між сторонами дійсно виник спір, про що позивачем надані достатні докази, а також ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі його задоволення, та не забезпечити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, враховуючи ту обставину, що позивачем заявлені вимоги про витребування квартири та визнання права власності, що є співмірними з заявленими позивачем вимогами щодо забезпечення позову у виді встановлення заборони відчуження квартири, виходячи з принципу обов`язковості рішень суду, передбаченого ст. 124 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.
Заборони державним реєстраторам (суб`єктам державної реєстрації) будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо вчинення будь-яких дій, пов`язаних із здійсненням державної реєстрації змін щодо відчуження (переоформлення права власності та державної реєстрації прав) нерухомого майна квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову три роки.
Стягувач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Боржник: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Ухвала суду складена і підписана 03 серпня 2022 року .
Суддя Оладенко О.С.
