Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №345/2118/22
Провадження № 1-кп/345/281/2022
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.09.2022 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
секретаря Баран В.В.,
розглянувши впідготовчому судовомузасіданні матеріаликримінального провадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 62022140150000004з обвинувальнимактом прообвинувачення ОСОБА_1 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.402 КК України,
з участю: прокурора Смітюха В.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисників Неживого А.В. (дистанційно),
ОСОБА_2 (дистанційно),
В С Т А Н О В И В:
в провадженніКалуського міськрайонногосуду Івано-Франківськоїобласті перебуваєкримінальне провадження№ 62022140150000004про обвинувачення ОСОБА_1 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченогоч.4ст.402 КК України.
Захисник обвинуваченого адвокат Фещик Н.М. подала до суду клопотання про повернення обвинувального акту, яке обґрунтовує тим, що в обвинувальному акті слідчим визначено в якості кваліфікації кримінального правопорушення ч. 4 ст. 402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану. Водночас, жодних відомостей щодо складу злочину, зокрема його суб`єктивної сторони, а саме «відкритої відмови» обвинувальний акт не містить. Очевидно, що і не може містити, адже відповідні докази в матеріалах провадження відсутні. Обвинувачений не відмовлявся виконувати будь-яких наказів будь-яких командирів. Відкрита відмова від виконання наказу визначає найбільш зухвалу форму невиконання. Водночас жодних відомостей щодо складу злочину, зокрема, його суб`єктивної сторони, а саме: «відкритої відмови» обвинувальний акт не містить. Звертає увагу, що в разі відсутності факту відкритої відмови виконання наказу повинна мати місце інша правова кваліфікація, передбачена ст. 403 КК України. Але в справі за обвинуваченням ОСОБА_1 не мають місця тяжкі наслідки. Тому, очевидно, що його дії не можуть бути кваліфіковані за ст. 403 КК України. На її переконання стороною обвинувачення свідомо допущено відповідні недоліки обвинувального акту у виді незазначення належного викладу формулювання обвинувачення з метою завчасного введення в оману суду та завчасного створення уявлення про суть інкримінованого обвинувачення та винуватість особи.
Також, всупереч ч. 1 ст. 66 КК України слідчим, прокурором серед обставин які пом`якшують покарання, не зазначено обставин, що відображають стан здоров`я обвинуваченого та матеріали, які характеризують його особу. Звертає увагу суду, що в якості таких обставин прокурором не зазначено ряд важких хвороб обвинуваченого.
Крім того, всупереч ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування не містить часу проведення процесуальних дій майже у всіх пунктах, та більшість позицій розділу реєстру процесуальні дії за своєю правовою природою не є процесуальними діями, а є переліком/описом матеріалів досудового розслідування.
У підготовчому судовому засіданні захисники обвинуваченого адвокати Фещик Н.М., Неживий А.В. та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали подане клопотання та просили суд його задоволити.
Прокурор зазначив, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, у встановленому порядку направлений до суду з відповідними додатками, що також відповідають вимогам кримінального процесуального закону. Обвинувачення він вважає чітким, викладені всі фактичні обставини. Оскільки, ст. 66 КК України не передбачає таких пом`якшуючих обставин як хвороба обвинуваченого, тому таких пом"якшуючих обставин і не вказано в обвинувальному акті. Одночасно під час досудового розслідування зібрано докази що характеризують особу обвинуваченого, в тому числі щодо стану його здоров"я. Просив у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту відмовити.
Заслухавши думку захисників, обвинуваченого, прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Підстава для повернення обвинувального акта прокурору у підготовчому судовому засіданні визначена в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.
Згідно з ч. 4 ст.110КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.
При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).
Твердження захисника обвинуваченого про те, що в обвинувальний акт не містить належного викладу формулювання обвинувачення, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду провадження суд не вправі входити в оцінку вказаних обставин.
Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 (справа № 273/1053/17, провадження № 51-8914км18).
Таким чином обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акту, є предметом розгляду в судовому засіданні під час розгляду по суті.
Суд також критично оцінює посилання захисника на незазначення в реєстрі матеріалів досудового розслідування часу проведення процесуальних дій та те, що більшість позицій розділу за своєю природою не є процесуальними діями, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Зміст додатків до обвинувального акта, визначених ч. 4 ст. 291 КПК України, не є, і не може бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Не відноситься наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування і до підстав, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує повернення обвинувального акта прокурору, а відповідно неправильність складання реєстру матеріалів досудового розслідування чи його неповнота не є самостійною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Посилання сторони захисту про відсутність у обвинувальному акті обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору у розумінні ст. 291 КПК України, а підлягає з`ясуванню та вирішенню в ході судового розгляду. Водночас зазначення відсутності пом`якшуючих обставин, як причини повернення обвинувального акта є констатацією того, що суд вже на стадії підготовчого провадження надав юридичну оцінку доведеності правопорушення, почав досліджувати докази, що становить порушення процесуального законодавства.
Таким чином, при розгляді клопотання про повернення обвинувального акта прокурору судом не встановлено таких його недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. Водночас сторона захисту не позбавлена права висловлювати свої доводи на стадії судового розгляду під час дослідження судом доказів.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам чинного КПК України, порушень, за наявності яких суд може повернути такий обвинувальний акт, не встановлено, а тому клопотання про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню, а його мотиви не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору в розумінні ст.ст. 291, 314 КПК України, в яких визначені вимоги до такого акта та підстави для його повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 109, 110, 291, 314 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Фещик Наталії Миколаївни про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя:
