Єдиний державний реєстр судових рішень
< для копії >
Справа № 2-а-1516/10/2270
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСвятецького В.В.
при секретаріРозумняк О.В.
за участі:позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4,
представника відповідача Овчарука А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >ОСОБА_3 <3-тя особа >до Старокостянтинівська об'єднана державна податкова інспекція , Державна податкова адміністрація в Хмельницькій області , Державна податкова адміністрація України <3-тя особа >про визнання дій незаконними та протиправними, -
В С Т А Н О В И В:
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 17 листопада 2009 року вона отримала повідомлення з Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції (надалі-ОДПІ) про необхідність з'явитися для розгляду та підписання акту невиїзної документальної перевірки. 25 листопада 2009 року вона отримала відповідь Старокостянтинівської ОДПІ на свою заяву від 19.11.2009 року про надання інформації щодо наявності чи відсутності порядку проведення невиїзних документальних перевірок, затвердженого відповідно до вимог чинного законодавства. В даній відповіді Старокостянтинівська ОДПІ посилається на Наказ Державної податкової адміністрації (надалі-ДПА) України від 11.06.2004 № 326 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2004 р. за № 803/9402), яким затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, а також на Наказ ДПА України від 27.05.2008 року № 355.
У відповіді ДПА у Хмельницькій області визнано, що при здійсненні перевірок дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівля, громадського харчування та послуг" податкова служба керується Наказом ДПА України від 27.05.2008 року № 355, оскільки окремого порядку проведення таких перевірок не має.
Позивач вважає, що Наказ № 326 протирічить ч. 10-13 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а Наказ № 35 не зареєстровано в Мін'юсті України, а тому не має сили нормативно-правового акта. Таким чином, позивач приходить до висновку, що право проведення перевірок у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у податкової служби може бути лише за наявності порядку їх проведення затвердженого законодавством.
18 листопада 2009 року працівниками Старокостянтинівської ОДПІ проведено перевірку її магазину «Авто-центр», за наслідками якої складено акт, на підставі якого прийнято податкове рішення № 0001822302/0 від 27 листопада 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 19383 грн..
02 грудня 2009 року працівники Старокостянтинівської ОДПІ та ДПА у Хмельницькій області намагались провести позапланову перевірку ПП ОСОБА_3, однак уповноваженим представником позивача не були допущені до перевірки.
Тому позивач просить визнати дії посадових осіб Старокостянтинівської ОДПІ та ДПА у Хмельницькій області щодо проведення перевірок дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівля, громадського харчування та послуг" 18 листопада 2009 року та 02 грудня 2009 року на підставі Наказу ДПА України від 27.05.2008 року № 335 незаконними та протиправними. Визнати незаконним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001822302/0 від 27 листопада 2009 року.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов та просять задовольнити його в повному обсязі, підтвердивши наведені в позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог обставини.
Представник відповідача-Старокостянтинівської ОДПІ позов не визнав, подав письмові заперечення проти позову.
Представник відповідача ДПА у Хмельницькій області в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, а тому на підставі п.4 ст. 128 КАС України суд визнає правильним справу розглянути за відсутності представника вказаного відповідача.
Заслухавши доводи позивача та її представника, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд визнає позов підлягаючим задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1 ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
В силу ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що 18 листопада 2009 року на підставі наказу в.о. начальника Старокостянтинівської ОДПІ № 489 від 16 листопада 2009 року та направлень № 567 № 568 від 16 листопада 2009 року працівниками Старокостянтинівської ОДПІ проведено позапланову перевірку магазину «Автоцентр», який знаходиться по вул. Грушевського, 12 в м.Старокостянтинові та належить приватному підприємцю ОСОБА_3, з питань дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(надалі Закон № 265/95-ВР) та іншого законодавства. За наслідками перевірки складено акт (довідку) № 1802/22/152302/НОМЕР_1, в якому зазначено порушення: а) пунктів 6, 9, 10, 12 ст. 3 Закону 265/95-ВР; б) підпункту «а» пункту 19.1 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (надалі Закон № № 889-IV).
На підставі акта (довідки) перевірки Старокостянтинівської ОДПІ прийнято рішення № 0001822302/0 від 27 листопада 2009 року про застосування до приватного підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 19383 грн.. Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.6 ст. 3 Закону № 265/95-ВР ( не забезпечено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення) застосовано фінансові санкції в сумі 680 грн.; за порушення п.9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР ( не забезпечено щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків) 340 грн.; за порушення п. 10 ст. 3 Закону № 265/95-ВР ( не забезпечено друкування на реєстраторах розрахункових операцій контрольних стрічок) 170 грн.; за порушення п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР(не забезпечено ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації) 18193 грн..
Відповідно до ст. 11 ч. 1 п. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Статтею 11-2 цього ж Закону визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Статтею 15 Закону № 265/95-ВР визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Аналізуючи наведені норми закону, суд приходить до висновку, що перевірка 18 листопада 2009 року проведена на законних підставах. Відсутність окремого порядку проведення таких перевірок не є підставою для визнання цих перевірок незаконними.
Тому позовні вимоги в частині визнати дій посадових осіб Старокостянтинівської ОДПІ та ДПА у Хмельницькій області щодо проведення перевірок дотримання вимог Закону № 265/95-ВР є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Вимоги позивача щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 листопада 2009 року підлягають задоволенню частково.
Позивачкою в судовому засіданні доведено та підтверджено оглянутими судом документами, що нею забезпечено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення, забезпечено щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, забезпечено друкування на реєстраторах розрахункових операцій контрольних стрічок.
За таких обставин суд вважає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення пунктів 6, 9, 10 ст. 3 Закону 265/95-ВР є безпідставним, а тому рішення Старокостянтинівської ОДПІ № 0001822302/0 від 27 листопада 2009 року в частині застосування до приватного підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1190 грн. (680 грн.+340 грн.+170 грн.) підлягає скасуванню.
Позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 12 ст. 3 Закону 265/95-ВР задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно ст. 6 Закону №265/95-ВР облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до підпункту «а» пункту 19.1 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" платники податку зобов'язані: вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
Підпунктом 9.12.1 пунктом 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Таким чином, зазначеними Законами чітко визначено обовязок фізичних осіб-субєктів підприємницької діяльності обліковувати товарні запаси.
Порядок такого обліку визначений Інструкцією „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердженої наказом ГДПІ від 21.04.1993р. №12, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за №64 із змінами та доповненнями та розяснено Листом ДПА України від 05.11.97 №17-0117/10-8886.
Посилання позивача на положення ст.6 Закону №265/95-ВР, яким передбачено, що обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів, суд визнає безпідставними, оскільки позивачем не наведено доказів на підтвердження обставини, що вона відноситься до таких осіб.
В силу ст. 21 Закону №265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно акту (довідки) перевірки від 18 листопада 2009 року облік доходів та витрат ПП ОСОБА_3 не ведеться, облік товарних запасів за місцем їх реалізації не ведеться, внаслідок чого не обліковано товарів за цінами реалізації в сумі 9096,5 грн..
Підсумовуючи викладене, суд приходить до переконання, що перевірка проведена з дотриманням Конституції України, Законів України, відповідає вимогам Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Рішення Старокостянтинівської ОДПІ № 0001822302/0 від 27 листопада 2009 року за наслідками даної перевірки в частині застосування до приватного підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР на суму 18193 грн. прийнято обшрунтовано у відповідності з вимогами законодавства України.
Керуючись ст.ст. 9, 71, 86, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Рішення Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0001822302/0 від 27 листопада 2009 року в частині застосування до ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1190 грн. скасувати.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 05 травня 2010 року
<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >
Суддя< для копії >В.В. Святецький
< для копії >< для копії >
