УХВАЛА
05 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 908/1957/21(908/3544/21)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткаченко Н.Г.
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України та додані до неї матеріали
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2021
та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022
у справі № 908/1957/21 (908/3544/21)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль"
до відповідача Державної податкової служби України
про оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень
в межах справи № 908/1957/21
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль",-
ВСТАНОВИВ:
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.09.2022 надійшла касаційна скарга ДПС України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 у справі № 908/1957/21.
Перевіривши касаційну скаргу ДПС України та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на наступне.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Як вбачається із поданої ДПС України касаційної скарги, у вступній та резолютивній її частинах зазначено: «касаційна скарга на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 у справі № 908/1957/21»
Разом з тим, як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, таке судове рішення, як постанова Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2021 у справі №908/1957/21, яке оскаржуюється ДПС України, апеляційним судом не приймалось.
Данні Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать про те що, у справі № 908/1957/21 (908/3544/21) була прийнята постанова Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2022 за результатами перегляду рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 у справі № 908/1957/21 (908/3544/21).
Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а з вступної, описової та прохальної частин касаційної скарги неможливо встановити саме з яким судовим рішенням Центрального апеляційного господарського суду не погоджується скаржник та у межах якої саме справи.
Отже, подана ДПС України касаційна скарга не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 290 ГПК України щодо її змісту, а саме щодо зазначення судового рішення, що оскаржується.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч. 3 цієї статті.
Частиною 2 ст. 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу).
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу) та має бути заначено з яким висновком апеляційного суду щодо застосування норми права не погоджується скаржник із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 3 п. 5 ч. 2 ст.290 цього Кодексу) та має бути заначено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч.2 ст. 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч.2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги.
Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.
Касаційна скарга ДПС України не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої ст. 287 ГПК України підстави (підстав), а зміст самої касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди з оскаржуваним судовим рішенням та не містить жодного посилання та обґрунтувань щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Крім того, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права скаржник не зазначає на якій (яких) із підстав, зазначених у пунктах 1 - 4 ч.2 ст. 287 ГПК України, ним оскаржуються судові ухвала.
Разом із тим, обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв`язку з посиланням на підстави, унормовані у відповідному пункті (пунктах) ч.2 ст. 287 ГПК України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень.
Саме лише посилання на положення ст. 287, 290 ГПК України не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження в розумінні ГПК України.
Відтак, ДПС України належним чином не вказано правову підставу касаційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України, пославшись на неправильне застосування судом матеріального права чи порушення норм процесуального права, не обґрунтовано чи є таке неправильне застосування та/або порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного (відповідних) пункту (пунктів) ч.2 ст. 287 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 та ст.174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Оскільки, касаційна скарга ДПС України подана без додержання вимог ст. 290 ГПК України, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст.292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме подати заяву про усунення недоліків скарги в якій, скаржнику необхідно належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав) та обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) та уточнити яке саме судове рішення Центрального апеляційного господарського суду скаржник просить скасувати та у межах якої справи.
Заяву про усунення недоліків касаційної скарги подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Усунувши недоліки, касаційної скарги скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст.292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Суд,-
УХВАЛИВ:
1.Касаційну скаргу ДПС України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 у справі № 908/1957/21 - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
2. ДПС України усунути недоліки касаційної скарги, а саме, подати заяву про усунення недоліків касаційної скарги в якій виконати вимоги п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України та належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) та уточнити яке саме судове рішення Центрального апеляційного господарського суду скаржник просить скасувати та у межах якої справи.
Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені ст. 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського
суду у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г.
