Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2022 Справа №607/12186/22
Провадження №1-кп/607/1543/2022
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в м. Тернополі, кримінальне провадження №12022211040001221 від 22 серпня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 12 вересня 2022 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022211040001221 від 22 серпня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Захисник ОСОБА_5 подав клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки в ньому не чітко викладено обвинувачення ОСОБА_4 , не зазначено місце та спосіб вчинення злочину, не викладено яким способом обвинувачений придбав бойовий припас. Так само не чітко викладені фактичні обставини справи. Окрім цього, в обвинувальному акті не вказано обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , не зазначено про наявність чи відсутність викривача та розмір пропонованої винагороди викривачу, не вірно вказано місце затвердження обвинувального акта та допущено грубі порушення КПК України при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання та долучив до справи письмові доводи.
Заслухавши позиції сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022211040001221 від 22 серпня 2022 року, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обовязком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України.
Згідно ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
У цьому контексті суд враховує правову позицію Об`єднаної палати ККС ВС, викладену у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 161/7092/20. У вказаному рішенні Верховний
Суд зазначив, що кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, які б обумовлювали його повернення, однак положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України відсилає до ст. 291 КПК України, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування.
До таких порушень належать: порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акту (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо); порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування; недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо).
Враховуючи викладене, при вирішенні заявленого захисником клопотання, суд має з`ясувати, чи містить обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні таку невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду на його підставі.
Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що вказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані.
Так, в обвинувальному акті щодо ОСОБА_4 викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію дій обвинуваченого та сформульовано його обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України. Вказано обставини, які, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в тому числі і зазначено про відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого. До обвинувального акта долучено реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку обвинуваченого і його захисників про отримання обвинувального акта.
Відсутність відмітки в обвинувальному акті про наявність чи відсутність у даному кримінальному провадженні викривача та розмір пропонованої йому винагороди не є перешкодою для призначення судового розгляду, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, за обставин, які інкримінуються ОСОБА_4 , не є корупційним кримінальним правопорушенням, а відтак у таких справах викривач відсутній.
Також, не може бути підставою для повернення обвинувального акта затвердження такого прокурором в приміщення Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, а не у приміщення Тернопільської окружної прокуратури, оскільки обидва органи знаходяться в межах м. Тернополя, що жодним чином не впливає на місце чи порядок проведення судового розгляду вказаного вище кримінального провадження.
Як вбачається із клопотання захисника, у своїй більшості аргументи сторони захисту стосуються оцінки окремих елементів складу кримінального правопорушення та правильного, на думку сторони захисту, сформульованого обвинувачення ОСОБА_4 . Водночас ці питання, відповідно до ст. 368 КПК України, вирішуються судом при ухваленні вироку та не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування. Така ж позиція викладена у постанові Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18).
Суд вважає, що формулювання обвинувачення є зрозумілим, чітким та достатньо визначеним для здійснення належного правового захисту обвинуваченого ОСОБА_4 .
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що у клопотанні захисника не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні №12022211040001221 вимогам КПК України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, такої невідповідності судом не встановлено під час підготовчого судового засідання, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акту, у цьому кримінальному провадженні, прокурору слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 291, 314, 315-317, КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022211040001221 від 22 серпня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягають. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Головуючий суддяОСОБА_1
