ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/12186/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/258/25 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч.1 ст.263 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду
в складі: головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисник - ОСОБА_8 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022211040001221 від 22 серпня 2022 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначено йому покарання за цією статтею у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Зборівського районного суду Тернопільської області від 13 березня 2020 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі та призначено остаточне покарання ОСОБА_7 у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахується з моменту звернення вироку до виконання.
Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат вирішено.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області від 13 листопада 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
Постановою Верховного суду від 04 червня 2025 року ухвалу Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області від 13 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Цією ж постановою обрано обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 02 серпня 2025 року включно.
15 липня 2025 року прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_9 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
У своєму клопотанні прокурор посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду з метою уникнення покарання - просить продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Перевіривши доводи вказаного клопотання прокурора та заслухавши його думку щодо підстав продовження строку тримання під вартою, пояснення обвинуваченого та думку його захисника, які заперечили проти продовження обраного запобіжного заходу та просили змінити його на більш м`який, ознайомившись з матеріалами провадження, колегія суддів приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
За приписами ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, і оскарженим вироком йому призначено покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, яке у випадку залишення оскарженого вироку без змін підлягатиме реальному виконанню.
Також, з матеріалів справи вбачається, що постановою Верховного суду від 04 червня 2025 року запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 обрано до 02 серпня 2025 року включно, однак завершити апеляційний розгляд до закінчення вказаного строку неможливо.
Крім того, з наявних у провадженні та наданих прокурором матеріалів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, за вчинення яких реально відбував покарання у виді позбавлення волі, був звільнений умовно-достроково у 2021 році, а оскарженим вироком засуджений за обвинуваченням у вчиненні нового умисного злочину (зберігання бойових припасів) у червні 2022 року та на даний час на розгляді Тернопільського міськрайонного суду перебуває інше кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства в липні 2023 року.
Враховуючи наведене і конкретні обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а також беручи до уваги наявні відомості про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним обігом зброї чи бойових припасів, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку,а також те, що обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на даний час продовжують існувати ризики переховування від суду і вчинення іншого кримінального правопорушення.
Наведені ризики є істотними і виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою на термін, що необхідний для завершення апеляційного провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 331, 405, 419 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 вересня 2025 року, включно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді