Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №:755/11035/16-к
Провадження №: 1-кп/755/446/22
У Х В А Л А
"06" грудня 2022 р. Дніпровського районного суду м.Києва (далі Суд) колегіально судом у складі трьох суддів: ОСОБА_1 (головуючий суддя), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_4 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 ,захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, офісу Генерального прокурора Юлії Рудницької про призначення судово-економічної експертизи у рамках кримінального провадження унесенного до ЄРДР за №42014010470000019 від 03.03.2014 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.110, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 27, ст. 113, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 437, ч. 2 ст.28, ч. 2 ст. 437 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:
прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, офісу Генерального прокурора Ю.Рудницька, у порядку ст.ст. 332, 350 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України заявила клопотання про призначення судово-економічної експертизи у рамках кримінального провадження унесенного до ЄРДР за №42014010470000019 від 03.03.2014, оскільки, на думку сторони обвинувачення, висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи N06924/16-45 від 31.05.2016 щодо розміру матеріальних збитків, завданих державі у зв`язку з військовою анексією у період з 20.02-2014 по 21.03.2014 Російською Федерацією Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та захопленням об`єктів державної власності, які знаходяться на вказаній тимчасово окупованій території, з урахуванням висновків Розрахунку розміру збитків, завданих протиправним перешкоджанням щодо володіння, користування і розпорядження майном та майновими правами, що є власністю держава Україна і знаходяться на території Автономної Республіки Крим, незаконно окупованій Російською Федерацією, складеного суб`єктом оціночної діяльності Товариством з додатковою відповідальністю «Гільдія оцінювачів України», складає 1 080 352 000 000 (один трильйон вісімдесят мільярдів триста п`ятдесят два мільйони) грн. без податку на додану вартість, є неповним, адже не містить докладний опис проведених досліджень, відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування, експертну оцінку результатів дослідження, у зв`язку із чим неможливо встановити на підставі яких дій експерт дійшов висновку про обґрунтованість розрахунків складених суб`єктом оціночної діяльності Товариством з додатковою відповідальністю «Гільдія Оцінювачів України», а відтак, зазначений висновок експерта не може бути допустимим доказом, оскільки є неповним та належним чином невмотивованим.
Суд, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши письмові доводи клопотання прокурора та безпосередньо матеріали самого провадження, в частині необхідній для вирішення указаного питання, приходить до наступного.
Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Частиною 1 статті 242 КПК регламентовано, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання (частина перша статті 242 в редакції Закону№ 2147-VIII від 03.10.2017-зміни немають зворотньоїдії вчасі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін).
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК під час судового розгляду, суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбаченихстаттею 242цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
В силуч.2ст.332КПК судмає правосвоєю ухвалоюдоручити проведенняекспертизи експертнійустанові,експерту абоекспертам незалежновід наявностіклопотання,якщо: 1)суду наданікілька висновківекспертів,які суперечатьодин одному,а допитекспертів недав змогиусунути виявленісуперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбаченічастиною другою статті 509цього Кодексу;3)існують достатніпідстави вважативисновок експерта(експертів)необґрунтованим читаким,що суперечитьіншим матеріаламсправи абовикликає іншіобґрунтовані сумнівив йогоправильності (частину другу статті 332 доповнено пунктом 3 згідно із Законом№ 2147-VIII від 03.10.2017-зміни немають зворотньоїдії вчасі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див.пункт 4§ 2 розділу 4 Закону).
Закон№ 2147-VIIIвід 03.10.2017 чинний з 15.12.2017 у той час, як у даному провадженні відомості унесено в реєстр в 2014 році, а тому його норми не застосовуються до цієї справи.
Відповідно до ст. 242 КПК у попередній редакціїекспертиза проводиться експертом якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Також, згідно ч. 2 ст. 332 КПК у попереднійредакції суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбаченічастиною другою статті 509цього Кодексу.
Тобто, при розгляді питання щодо призначення експертизи під час даного судового розглядусСуд, ураховуючи норми Закону№ 2147-VIII від 03.10.2017, виходить фактично з таких підстав, а саме: (1) коли є дійсними обставини визначені ст. 242 КПК, однак експертиза забезпечена не була, хоча для урегулювання певного питання необхідні спеціальні знання (ч. 1 ст. 332 КПК); (2) а) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; б) під час судового розгляду виникли підстави, передбаченічастиною другою статті 509цього Кодексу.
У цій ситуації, встановлено, що підстави указані в ст. 332 КПК (в редакції, котра підлягає застосуванню до даних правовідносин) у цій справі відсутні, адже стороною обвинувачення, у порядку ст. 242 КПК, було забезпечено проведення експертизи збитків та установлено, що збиток складає 1 080 352 000 000 (один трильйон вісімдесят мільярдів триста п`ятдесят два мільйони) грн. без податку на додану вартість.
У справі відсутні (1) кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а питання допиту експерта прокурором не порушувалося, тим самим не може йти мова про факт виявлення суперечності, яка не може бути усунута та (2) під час судового розгляду не виникли підстави, передбаченічастиною другою статті 509КПК, а тому жодна з передумов передбачених ст.ст. 242, 332 КПК (в редакціях, котрі підлягають застосуванню до даних правовідносин) не устаноновлена для призначення експертизи.
Що стосуєтьсяпідстави визначеноїп.3)ч.2ст.332 КПК(вчинній редакціїКодексу),яка передбачає,у собі,що «існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності», то є дійсним факт, що частину другу статті 332 доповнено пунктом 3 згідно із Законом№ 2147-VIII від 03.10.2017та цізміни немають зворотньоїдії вчасі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див.пункт 4§ 2 розділу 4 Закону, але в цій ситуації провадження унесено в Реєстр до, а тому ця норма не застосовується до даного типу справ.
Також судом зауважується, що доводи прокурора щодо слушності сприйняття висновку критично в ключі того, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, але станом на цей час розрахунки матеріальних збитків за вказаною методикою не проводились, не заслуговують на увагу, адже самим порядком передбачено, що визначення шкоди та обсягу соціальних виплат, які забезпечуються відповідно до законодавства, у грошовій формі здійснюється згідно з методикою, затвердженою наказом Мінсоцполітики за погодженням з Мінреінтеграції ; відповідальним за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Мінсоцполітики, але в цей час відсутні відповідні методики.
Слушним буде відмітити і те, що заявниця/прокурор не визначилася у своєму зверненні щодо того, яку експертизу слід провести «додаткову» чи «повторну».
В той час, як пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.97 «Про судовуекспертизу вкримінальних іцивільних справах» указано, що судам слід мати на увазі, що первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше.
Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання.
Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними.
Звернення прокурора не відповідає, а ні критеріям «неясний» висновок, а ні «неповний».
У клопотанні не наводиться, а ні перелік питань, котрі слід порушити перед експертами, а ні експерта установа, котра має учини дію, а ні список об`єктів, котрі слід дослідити.
Питання проведення експертизи з метою підвердження розміру цивільного позову у зверненнні в ключі відповідних норм КПК та ЦПК також не порушується.
Відповідно Суд не убачає підстав уважати, що існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності з мотивів наведених прокурором у клопотанні.
Так, додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо, але цих обставин у справі не установлено.
Відсутні підстави уважати наявний у справі висновок неповним, бо експерт дослідив всі подані йому об`єкти та дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання.
Не установлено підстав уважати висновок неясним, так як він чітко викладений й має визначений, конкретний характер.
За таких умов, на думку суду, дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки не містить, відповідно дост. 332 КПК України, в собі відомостей передбаченихст. 242 КПК України, для з`ясування, яких саме обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, необхідно спеціальні знання, оскільки саме до компетенції суду, а не експерта, належить питання оцінки доказів з точки зору їх належності та допустимості згідно положеньст. 94 КПК України,а самеза внутрішнімпереконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення з урахуванням того, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, обставин указаних ч. 2 ст. 332 КПК в редакції Закону до редакції згідно Законом№ 2147-VIIIвід 03.10.2017 не установлено.
Тобто, у даному випадку стороною обвинувачення сформовано клопотання без урахуванням положень ст.ст.242,332КПК України в редакціях, котрі поширюються на ці правовідносини, у зв`язку з чим воно, за своєю суттю є сумнівним, оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, зокрема, заявником не визначено підставу для проведення експертизи регламентовануст. 242 КПК,а обставинуказаних вч.2ст.332КПК,що поширюєтьсяна цю справу не установлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 242, 332, 369-372, 376 КПК України, пунктом 4§ 2розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017«Про внесеннязмін доГосподарського процесуальногокодексу України,Цивільного процесуальногокодексу України,Кодексу адміністративногосудочинства Українита іншихзаконодавчих актів», Законом України «Про судову експертизу», Суд постановив:
відмовити у задоволенні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, офісу Генерального прокурора Юлії Рудницької про призначення судово-економічної експертизи у рамках кримінального провадження унесенного до ЄРДР за №42014010470000019 від 03.03.2014.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:00 год. 12.12.2022.
С у д д і
ОСОБА_8
