Єдиний державний реєстр судових рішень
САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/78/23
Провадження № 1-кп/726/32/23
Категорія 381
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2023 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника -адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці кримінальне провадження № 42022266220000051 від 24.11.2022 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Чепоноси Хотинського району Чернівецької області, з середньою освітою, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , солдата військової служби за контрактом, навідника кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
В С Т А Н О В И В:
28.08.2021 ОСОБА_4 відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/200, уклав з командиром військової частини НОМЕР_2 контракт про проходження військової служби строком на З роки.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 28.08.2021 № 196-РС солдат військової служби за контрактом ОСОБА_4 призначений на посаду стрільця - помічника гранатометника гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роги військової частини НОМЕР_1 .
У той же день, згідно наказ) командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.08.2021 № 237 ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу вказаної військової частини та поставлений на відповідні види забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.06.2022 № 157 ОСОБА_4 призначений на посаду навідника кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до положень п. З ч. 9 ст. 1, п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу та початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації це день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо), а для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту прийняття на військову службу за контрактом солдата ОСОБА_4 у військову частину НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують кожного громадянина України захищати Вітчизну, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного стату ї у Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Статті 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачають необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно абзацу 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Крім того, відповідно до абзацу 12 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошено часткову мобілізацію, з огляду на що з 18.03.2014 (з дня набрання чинності вказаного Закону) по теперішній час в Україні діють умови особливого періоду.
Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стан\ в Україні» від 15.08.2022 № 2500-1Х Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23.08.2022 строком на 90 діб, тобто до 21.11.2022
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, слід прийти до висновку, що в Україні у листопаді 2022 року діяв воєнний стан і солдат військової служби за контрактом ОСОБА_6 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення в час дії воєнного стану за наступних обставин.
Так, 18.11.2022 начальником штабу - першим заступником командира НОМЕР_3 окремого гірсько-штурмового батальйону (військова частина НОМЕР_1 ) видане бойове розпорядження № 136-дск згідно якого солдату ОСОБА_4 з метою якісного виконання бойового завдання командира батальйону наказано прибути до 23.00 год. 20.11.2022 в район виконання бойового завдання НОМЕР_3 окремого гірсько-штурмового батальйону, тобто до пункту тимчасової дислокації вказаного батальйону в АДРЕСА_2 .
У той же день, солдат ОСОБА_4 був викликаний в кабінет № 12 штабу військової частини НОМЕР_1 , яка постійно дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , де йому близько 14.00 год. помічник командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи ОСОБА_7 в присутності старшого офіцера відділення проведення службових розслідувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 та заступниці командира мінометної батареї з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 , усно довів бойове розпорядження начальник штабу - першого заступника командира НОМЕР_3 окремого гірсько-штурмового батальйону (військова частина НОМЕР_1 ) № 136-дск від 18.11.2022 щодо необхідності прибуття ОСОБА_4 до 23.00 год. 20.11.2022 в район виконання бойового завдання НОМЕР_3 окремого гірсько-штурмового батальйону.
Однак, навідник кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за контрактом ОСОБА_4 , у порушення вимог с і .ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 29, 30, 37, 127-131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 18.11.2022 у той же час та місці, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на встановлений порядок підлеглості, порушуючи військову дисципліну, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, з мотивів хибно зрозумілих інтересів служби, в умовах воєнного стану, в порушення вимог вищевказаного законодавства, після доведення йому бойового розпорядження, без поважних причин, в присутності вказаних службових осіб, в усній формі відкрито відмовився виконати наказ начальника, тобто бойове розпорядження начальника штабу першого заступника командира НОМЕР_3 окремого гірсько-штурмового батальйону (військова частина НОМЕР_1 ) № 136-дск від 18.11.2022. яке видано у встановленому Законом порядку, відповідною особою в межах наданих їй повноважень, не суперечило чинному законодавству, не носило в собі явно злочинного змісту, не було пов`язане з порушенням конституційних нрав та свобод ОСОБА_4 , у зв`язку із чим, підлягало беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього.
Станом на 23.00 год. 20.11.2022 солдат ОСОБА_10 діючи з вищевказаним єдиними умислом, пов`язане з бажанням ухилитися від виконання бойового завдання, без поважних причин, в умовах воєнного стану, не прибув до пункту тимчасової дислокації НОМЕР_3 окремого гірсько-штурмового батальйону (військова частина НОМЕР_1 ) в АДРЕСА_2 , чим відкрито відмовився виконати наказ начальника штабу першого заступника командира НОМЕР_3 окремого гірсько-штурмового батальйону (військова частина НОМЕР_1 ) № 136-дск від 18.11.2022, виданий у вигляді бойового розпорядження, залишившись в пункті постійної дислокації військовій частині НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, а саме непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушенння передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, визнав повністю, та пояснив суду, що всі обставини, викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи, все так і було в дійсності, обвинувачений у вчиненому щиро кається. Свою поведінку усвідомлює, просить суд суворо його не карати.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч.3 ст.349 КПК України поясненнями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, з`ясувавши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду справи в порядку передбаченому ч. 3 ст.349 КПК, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає повністю доведеною вину ОСОБА_4 в умисних діях, які вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 402 КК України.
До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд відносить щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.
Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд бере до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав в повному обсязі.
Судом також враховуються і дані про особу ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, його вік, те, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався.
З огляду на викладене, беручи до уваги особу обвинуваченого, відношення обвинуваченого до вчиненого, визнання ним вини, наявності обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставини, що його обтяжують, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 65, 75 ч. 4 ст. 402 КК України, ст.ст. 349, 342-380 КПК України, суд
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ диск CD-R «Verbatium» на якому міститься два цифрових файла залишити на зберігання у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Чернівецького Апеляційного суду через Садгірський районний суду м. Чернівці шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженому , який перебуває під вартою з моменту вручення йому копії судового рішення
Головуючий суддяОСОБА_1
